Балканські гори

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Балканські гори
Центральні Балкани
Центральні Балкани

42°47′03″ пн. ш. 24°58′34″ сх. д. / 42.784210000027776744° пн. ш. 24.976260000028° сх. д. / 42.784210000027776744; 24.976260000028Координати: 42°47′03″ пн. ш. 24°58′34″ сх. д. / 42.784210000027776744° пн. ш. 24.976260000028° сх. д. / 42.784210000027776744; 24.976260000028
Країна Flag of Serbia.svg Сербія і Flag of Bulgaria.svg Болгарія[1]
Регіон Ловецька область[1]
Розташування Болгарія Болгарія, Північна Македонія Північна Македонія, Сербія Сербія
Система Балкани
Тип гірський хребет
матеріал Гнейс, вапняк
Висота 2 376 (вершина Ботєв) м
Площа 11 596 км²
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 792963
Балканські гори. Карта розташування: Сербія
Балканські гори
Балканські гори
Балканські гори (Сербія)
CMNS: Балканські гори у Вікісховищі
Коз'я стіна

Балканські гори, або Стара Планина (болг. Стара Планина) — гори на Балканському півострові, головним чином у Болгарії, яку перетинають із заходу на схід. Західні відроги у Північній Македонії і Сербії. Балканські гори є продовженням Карпат, відокремлені Дунаєм.

Довжина становить 555 км, висота гір сягає 2376 м (вершина Ботев). Складені переважно кристалічними сланцями й гранітами палеозою і докембрія, а також мезозойськими вапняками, пісковиками, конгломератами. Поширений карст. Через Стару-Планину протікає річка Іскир. Вкриті лісами (бук, дуб), гірськими луками. На північних схилах Балканських гір розташований природний парк Болгарка. Він займає територію центрального і східного розділу гір. Поширені мінеральні джерела.

Основні перевали[ред. | ред. код]

Піки[ред. | ред. код]

Печери[ред. | ред. код]

Корисні копалини[ред. | ред. код]

Родовища мідних, свинцево-цинкових та залізних руд, кам'яного і бурого вугілля.

Важливий кліматорозділ між північною і південною Болгарією; у гребневій частині випадає 800—1100 мм опадів на рік, і гори протягом декількох місяців покриті снігом.

Рослинний світ[ред. | ред. код]

Північні, вологіші схили до висоти 1700—1800 м покриті лісами з дуба, буку, граба, а також хвойних порід. Вершини зайняті лугами (полонинами). У східній частині гір — густі листяні ліси з вічнозеленим підліском і ліанами.

Історія[ред. | ред. код]

Біля піка Ботев є Шипкинський перевал, місце дії Шипкинської битви в ході Російсько-Турецької війни 1877—1878 років, яка закінчила панування Туреччини на Балканах.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б GEOnet Names Server — 2018.