Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ІСТОРИЧНІ НАУКОВІ ТОВАРИСТВА

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

ІСТОРИЧНІ НАУКОВІ ТОВАРИСТВА — одна з форм організації історичної науки (див. Інституціоналізація історичної науки). Виникнення їх було пов’язане з утвердженням наприкінці 18 ст. академічного статусу історичних досліджень. За новими канонами продукування істор. знань потребувало розгалуженої мережі архівів, б-к, ун-тів та фахових об’єднань (асоц.) істориків. Останні відігравали поліфункціональну роль: 1) спільна розробка групами науковців дослідницьких проблем, окреслених нац., регіональними або предметно-дисциплінарними межами; 2) архів. евристика, систематичне впорядкування архівів, б-к та музеїв, публікація архів. джерел (серійні вид. документів, періодичні вид., неперіодичні зб.; заснування друкарень і видавництв та ін.); 3) проведення польових археол. та етногр. досліджень, стат., екон., геогр. і демографічних обстежень і тому подібного; 4) фахова підготовка професійних істориків, які проходили неформальний вишкіл на семінарах, засіданнях І.н.т. (доповіді, реферати, диспути), а також брали участь у н.-д. проєктах цих інституцій; 5) популяризація істор. знань; 6) культ. та просвітницькі функції (музейництво, охорона пам’яток, залучення громадськості до вивчення місц. старожитностей та історії регіону, до проведення культ.-освіт. та ін. акцій).

На укр. землях, що перебували в складі Російської імперії та Австрії (з 1867— Австро-Угорщина), І.н.т. виникли в 30—40-х рр. 19 ст. Первісно вони були об’єднаннями не тільки професійних дослідників, а й істориків-аматорів та дослідників з ін. соціогуманітарних дисциплін за участю або під зверхністю місц. представників імперської влади. Від самого початку виникло дві орг. форми І.н.т.: 1) асоц. дослідників для вивчення історії регіонів (Одеське товариство історії та старожитностей; 1839); 2) інституції археогр.-архів. спрямування, що створювалися під егідою місц. влади (Тимчасова комісія для розбору давніх актів при київ., волин. і подільському генерал-губернаторі; див. Київська археографічна комісія). Укр. вчені брали активну участь у роботі рос. І.н.т., зокрема, О.Бодянський був секретарем Моск.  т-ва історії та старожитностей і редактором «Чтений…» цього    т-ва, де було надруковано низку праць і матеріалів з укр. історії, в т. ч. «Історія Русів» (1846). Дещо пізніше з’являється третя форма І.н.т. — з широкою проблематикою досліджень, провідні позиції в них посіли університетські вчені та науковці з вищих шкіл (Історичне товариство Нестора-літописця, Церк.-істор. та археол. т-во при Київ. духовній акад. (обидва 1872; див. Церковно-історичні товариства), Історико-філологічне товариство при Харківському університеті, Історико-філологічне товариство при Імператорському Новоросійському університеті, Історико-філологічне товариство при Історико-філологічному інституті князя Безбородька в Ніжині). У 1-й пол. 70-х рр. 19 ст. важливу роль в організації укр. учених, які вивчали географію, етнографію, економіку, статистику та історію України, відіграв Південно-Західний відділ Російського географічного товариства. Зі спробами модернізації рос. сусп-ва 60—80-х рр. 19 ст. та з розбудовою архів. справи в Рос. імперії пов’язане створення губернських учених архівних комісій, первісним призначенням яких були впорядкування та систематизація губернських архівів, але згодом вони поширили свою діяльність на дослідження історії регіонів. У Наддніпрянській Україні губернські вчені архів. комісії функціонували в Таврійській (Сімферополь, 1887), Черніг. (1896), Херсон. (1898), Катериносл., Полтав. (обидві 1903), Київ. (1914), Харків. (1915) губерніях. Їхня діяльність регламентувалася «Положенням про губернські історичні архіви та вчені архівні комісії» від 13 квіт. 1884. Попечителем кожної з комісій був місц. губернатор, а склад формувався з місц. чиновників, духовенства, письменників, науковців та ін. Місц.-регіональну спрямованість мали Подільське єпархіальне історико-археол. т-во в Кам’янці-Подільському (1903), Товариство прихильників української науки, літератури і штуки у Львові та ін. Наприкінці 19 — поч. 20 ст. виникають загальнонац. наук. т-ва, що розробляли дослідницьку проблематику в розрізі багатьох наук. дисциплін та галузей як соціогуманітарних, так і природничих, фіз.-мат. та ін. У рамках таких т-в діяли істор. секції. Загальнонац. т-вами стали: Наукове товариство імені Шевченка у   Львові (1873—92 — Літ., а з 1892 — Наук. т-во), Українське наукове товариство в Києві. Ці  т-ва були, по суті, прообразами майбутньої АН. Укр. вчені брали також активну участь у діяльності рос. І.н.т., у т. ч. Моск. та Рос. археол. т-в, Воєнно-істор. т-ва, яке мало свої від. в Києві й Одесі, та ін. Після поразки української революції 1917—1921 переважна більшість І.н.т. припинила своє існування. Проте протягом 1920-х рр. відбувається певна активізація діяльності І.н.т. Частина з них функціонувала при   ВУАН (Істор. т-во Нестора-літописця, Укр. наук. т-во, Т-во прихильників укр. історії, писемності та мови в Петрограді (1921; див. Товариство дослідників української історії, писемності та мови в Ленінграді) та ін.), але вони поступово втрачали своє значення фахових асоц. дослідників і перетворювалися на звичайні структурні одиниці в системі ВУАН (нині Національна академія наук України) чи вищої школи. На листопадовій (1929) сесії ВУАН за пропозицією наркома освіти М.Скрипника було ухвалено рішення про ліквідацію наук. т-в у системі ВУАН. Частина з них була ліквідована, а ін. в процесі реорганізації ВУАН були приєднані до існуючих або новоутворених НДІ. Наприкінці 1920-х — поч. 30-х рр. припинили свою діяльність й І.н.т. при установах вищої школи. З приєднанням Західної України до СРСР подібна доля спіткала й тамтешні І.н.т., зокрема НТШ, яке в січ. 1940 ліквідували, а майно передали до АН УРСР.

Низку нових І.н.т. створили укр. вчені на еміграції та в діаспорі: Українське історично-філологічне товариство (1923), Укр. воєн.-істор. т-во (засноване 1920, поновлене 1925—26), Українське генеалогічно-геральдичне товариство (1963), Українське історичне товариство (1965) та ін. 1947 на еміграції відновило свою діяльність НТШ.

З розпадом СРСР упродовж 1990-х рр. поновили або поширили діяльність в Україні І.н.т., які функціонували на еміграції та в діаспорі (НТШ, Укр. істор. т-во та ін). Одночасно виникло кілька ін. фахових об’єднань істориків, які здебільшого мають регіональне або фахово-дисциплінарне спрямування.

Література

[ред. код]
  • Брун Ф.К. Одесское общество истории и древностей, его записки и археологические собрания. В кн.: Труды Одесского статистического комитета, т. 4. Одесса, 1870; Юргевич В.Н. Исторический очерк 50-летия имп. Одесского общества истории и древностей, 1839–1889. Одесса, 1889;
  • Левицкий О.И. 50-летие Киевской комиссии для разбора древних актов (1843–1893). К., 1893; Покажчик до «Записок наукового товариства імені Шевченка»: т. I–XX. Роки I–VI. Львів, 1898;
  • Дашкевич И.П. Двадцатипятилетие Исторического общества Нестора-летописца. К., 1899; Двадцатипятилетие Историко-Филологического Общества при имп. Харьковском университете (1877–1902). Х., 1902;
  • Довнар-Запольский М.В. Обзор деятельности ученых губернских архивных комиссий. В кн.: Труды XI Археологического съезда в Киеве, т. 2. М., 1902;
  • Петров Н.И. Тридцатилетие Церковно-Исторического и Археологического Общества при Киевской Духовной Академии. В кн.: Чтения в Церковно-Археологическом Обществе при Киевской Духовной Академии, т. 5. К., 1904;
  • Грушевський М.С. Українське наукове товариство в Києві і його наукове видавництво. В кн.: Записки Українського наукового товариства в Києві, т. 1. К., 1908; Деятельность Киевского отдела императорского Русского военно-исторического общества. К., 1909;
  • Попруженко М.Г. Указатель статей, помещенных в I–XXX т. «Записок Одесского общества истории и древностей». Одесса, 1914;
  • Плевако М.А. Историко-филологическое общество при Харьковском университете (очерк истории общества и деятельности его в области украиноведения). «Украинская жизнь», 1915, № 11/12;
  • Грушевський О.С. Українське наукове товариство в Києві та «Історична секція при Всеукраїнській Академії Наук» в рр. 1914–1923. «Україна», 1924, № 4; Попередні книги «Записок» [«Записки Українського наукового товариства в Києві»]. В кн.: Науковий збірник за рік 1924: Історична секція ВУАН; «Записки Українського наукового товариства в Києві». 1925, т. 19; Гермайзе О. Праця Київського Українського Наукового Товариства на тлі наукового життя Наддніпрянської України. «Україна», 1929, кн. 32, № 1–2;
  • Наріжний С. 15 літ діяльності Українського історично-філологічного товариства в Празі: 1928–1938 рр. Прага, 1940;
  • Дорошенко В. Огнище української науки: Наукове товариство ім. Т.Шевченка з нагоди 75-річчя його існування. Нью-Йорк, 1951;
  • Шведова О.И. Указатель «Трудов» губернских ученых архивных комиссий и отдельных их изданий. В кн.: Археографический ежегодник за 1957 г. М., 1958;
  • Гольдін Ф. Історико-філологічне товариство при Новоросійському (Одеському) університеті. «Науково-інформаційний бюлетень архівного управління УРСР», 1964, № 6;
  • Лев В. Сто років праці для науки й нації: Коротка історія наукового товариства імені Шевченка. Нью-Йорк, 1972;
  • Степанский А.Д. К истории научно-исторических обществ дореволюционной России. В кн.: Археографический ежегодник за 1974 г. М., 1975;
  • Сарбей В.Г. Харківське історико-філологічне товариство та його вклад в історіографію України. «УІЖ», 1977, № 12;
  • Фрадкин В.З. Харьковское историко-филологическое общество (1877–1919 гг.). В кн.: История и историки. 1979. М., 1982;
  • Бойко М. Покажчик до «Записок наукового товариства ім. Шевченка». 1892–1982. Блумінґтон, 1984;
  • Шандра В.С. К истории деятельности Харьковского историко-филологического общества. В кн.: Археографический ежегодник за 1985 г. М., 1986;
  • Ковальский Н.П., Абросимова С.В. Из истории Екатеринославской ученой архивной комиссии (1903–1916 гг.). В кн.: Археографический ежегодник за 1988 г. М., 1989;
  • Тодийчук О.В. Украина XVI–XVIII вв. в трудах Общества истории и древностей российских. К., 1989; «Чтения в Историческом обществе Нестора-летописца» (1879–1914): Бібліографічний довідник. К., 1989; Видання Наукового товариства імені Шевченка 1945–1980-ті: Бібліографічний покажчик. К., 1990;
  • Колесник М.П. Историческое общество Нестора-летописца 1872–1931 гг. (Историографический очерк): Автореф. дис. … канд. істор. н. К., 1990; Наукове товариство ім. Т.Шевченка у Львові: Періодичні та серійні видання (1885–1939 рр.). Анотований покажчик. Львів, 1990;
  • Онопрієнко В.І., Щербань Т.О. Українське наукове товариство. «Вісник АН УРСР», 1990, № 11;
  • Кубійович В. Нарис історії Наукового товариства імені Шевченка: (1873–1949 рр.). Львів, 1991; «Летопись Екатеринославской ученой архивной комиссии» (1904–1915): Бібліографічний довідник. К., 1991; «Труды Полтавской ученой архивной комиссии» (1905–1917): Библиографический указатель. Полтава, 1991;
  • Курас Г.М. Чернігівська архівна комісія та її внесок у вивчення історії України: Автореф. дис. … канд. істор. н. Дніпропетровськ, 1992;
  • Кучер Р.В. Наукове товариство імені Т.Шевченка: Два ювілеї. К., 1992; Наукове товариство ім. Т.Шевченка і українське національне відродження: Перша наукова сесія НТШ: Доповіді, повідомлення, матеріали (березень 1990 р.). Львів, 1992;
  • Щербань Т.О. Украинское научное общество: история, организация, вклад в национальную культуру: Автореф. дис. … канд. істор. н. К., 1992;
  • Її ж. Фундатори Українського наукового товариства (1907–1921 рр.) [В.Б. Антонович, М.С. Грушевський, П.Г. Житецький, В.І. Вернадський та ін.]. К., 1992; Архівний збірник на посвяту 90-річчю Полтавської вченої архівної комісії. Полтава, 1993;
  • Журба О.І. Київська археографічна комісія. 1843–1921: Нарис історії і діяльності. К., 1993; «Український історик». Журнал Українського Історичного Товариства: Покажчик змісту, 1963–1992. Нью-Йорк–К.–Мюнхен, 1993; Вісті Таврійської вченої архівної комісії і Таврійського товариства історії, археології та етнографії (1887–1931). К., 1994;
  • Водотика С.Г. Слідами перерваного зв’язку (до 70-річчя заснування Товариства дослідників української історії, письменства та мови у Ленінграді). «Віче», 1994, № 10;
  • Потехін Д.В. Вклад «Таврійської вченої архівної комісії» і «Таврійського товариства історії, археології та етнографії» у вивчення історії Криму: Автореф. дис. … канд. істор. н. К., 1994;
  • Винар Л. Українське історичне товариство: генеза і рання діяльність. «Український історик», 1995, т. 32, № 1/4;
  • Водотика С.Г. Громадські об’єднання вчених в системі суспільнознавчих досліджень України в 1920-ті роки. В кн.: Харківський історіографічний збірник, вип. 1: Історія і теорія історичної науки та освіти. Х., 1995;
  • Войцехівська І., Семергей О. Губернські вчені архівні комісії в Україні (кінець XIX – початок XX ст.). «Київська старовина», 1995, № 6;
  • Заремба С. Церковно-історичне та археологічне товариство в Києві. «Київська старовина», 1995, № 1;
  • Климова К.І. Наукова діяльність Київського відділу Імператорського Російського воєнно-історичного товариства (1908–1914): Автореф. дис. … канд. істор. н. К., 1995;
  • Колесник М.П. Історичне товариство Нестора-літописця та його вклад у розвиток історичної науки в Україні. «УІЖ», 1995, № 5;
  • Семергей О.Л. Діяльність Полтавської вченої архівної комісії (1903–1919): Автореф. дис. … канд. істор. н. К., 1995;
  • Щербань Т.О. Історичні дослідження в Українському науковому товаристві (1907–1921 рр.). «УІЖ», 1995, № 1;
  • Филимонов С.Б. Хранители исторической памяти Крыма [Таврійська ГВАК та Таврійське товариство історії, археології та етнографії]. Симферополь, 1996;
  • Дудко В. Проспект невиданого збірника Товариства дослідників української історії, письменства та мови у Ленінграді. «Київська старовина», 1997, № 1/2; Матеріали ювілейної конференції, присвяченої 150-річчю Київської археографічної комісії (Київ–Седнів. 18–21 жовтня 1993 р.). К., 1997;
  • Ляхоцький В. Українське наукове товариство в Києві. «Київська старовина», 1998, № 6;
  • Онопрієнко В.І. та
  • ін. Українське наукове товариство: 1907–1921 роки. К., 1998;
  • Шевченко Л.В. Краєзнавча діяльність Українського наукового товариства. В кн.: Історія України: маловідомі імена, події, факти: Збірник статей, вип. 3. К., 1998;
  • Алексієвець М.М., Савенко В.В. Роль Наукового товариства ім. Т.Шевченка в українському національному відродженні: друга половина XIX – початок XX ст. Тернопіль, 1999;
  • Романів О. Наукове товариство імені Шевченка – перша Українська академія наук. «Київська старовина», 1999, № 2; «Український історик»: Журнал Українського історичного товариства: Покажчик змісту за роки 1963–1997. К., 1999;
  • Атаманенко А.Є. Острозький осередок Українського історичного товариства. В кн.: На службі Кліо: Збірник наукових праць на пошану Любомира Романа Винара з нагоди 50-ліття його наукової діяльності. К.–Нью-Йорк–Торонто–Париж–Львів, 2000;
  • Колесник М. Становлення науково-історичних товариств на Лівобережній Україні (70-ті рр. XIX ст. – 30-ті рр. XX ст.). В кн.: Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики [Число 5]. Історіографічні дослідження в Україні [Вип. 10]. Об’єднаний випуск збірника наукових праць на пошану академіка Валерія Андрійовича Смолія (з нагоди 25-річчя наукової діяльності та 50-річчя від дня народження), ч. 2: Історіографія. К., 2000;
  • Винар Л. Українське історичне товариство з перспективи 35 років (1965–2000). «УІЖ», 2001, № 1;
  • Водотика С.Г. До історії Херсонської губернської вченої архівної комісії. В кн.: Історія України: маловідомі імена, події, факти, вип. 13. К., 2001;
  • Воронов В.І. Внесок О.М. Лазаревського у діяльність Історичного товариства Нестора-літописця. «Дніпропетровський історико-археографічний збірник», 2001, вип. 2;
  • Зайцева З. Заснування та деякі аспекти діяльності Українського наукового товариства в 1907–1914 рр. В кн.: Українська історична наука на порозі XXI століття: Міжнародний науковий конгрес: Доповіді і повідомлення (Чернівці, 16–18 травня 2000 р.), т. 1. Чернівці, 2001;
  • Кісіль З.Р. Українське воєнно-історичне товариство (1920–1939). «УІЖ», 2001, № 2;
  • Колесник М. Становлення та головні напрямки діяльності Ніжинського історико-філологічного товариства при інституті князя Безбородька (1894–1919 рр). «Сіверянський літопис», 2001, № 2;
  • Симоненко І.М. Вчені архівні комісії в Україні: історія, діяльність, здобутки (кінець XIX – початок XX ст.): Автореф. дис. … канд. істор. н. К., 2001;
  • Його ж. Краєзнавчі дослідження Херсонської вченої архівної комісії. В кн.: Історія України: маловідомі імена, події, факти, вип. 17. К.–Донецьк, 2001;
  • Хмарський В.М. Внесок Одеського товариства історії і старожитностей у становлення археографії на Півдні України. «Дніпропетровський історико-археографічний збірник», 2001, вип. 2;
  • Кісіль З.Р. Створення та діяльність Українського воєнно-історичного товариства (1920–1939 рр.): Автореф. дис. … канд. істор. н. Львів, 2002;
  • Хмарський В.М. Археографічна діяльність Одеського товариства історії і старожитностей. Одеса, 2002; Бібліографія «Записок Наукового товариства імені Шевченка». Томи I–CCXL. 1892–2000. Львів, 2003;
  • Губицький Л.В. Дослідження історії Росії в Історичному товаристві Нестора-літописця (1872–1931 рр.): Автореф. дис. … канд. істор. н. К., 2003;
  • Симоненко І.Губернські вчені архівні комісії в Україні: Історіографічний огляд і бібліографічний покажчик. К., 2003.

Джерела

[ред. код]

Автор: О.В. Ясь.; url: http://history.org.ua/?termin=Istor_naukovi_tov_tva; том: 3

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія_історії_України/Статті/ІСТОРИЧНІ_НАУКОВІ_ТОВАРИСТВА&oldid=37363543