Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/Бахчисарай

БАХЧИСАРАЙ

(з татар. – «палац садів», «сад-палац») – місто АР Крим, райцентр. Розташов. в долині р. Чурук-Су (прит. р. Кача). Залізнична ст. Нас. 27,9 тис. осіб (2000).

У минулому Б. був столицею Кримського ханства.

Уперше згадується 1502, хоча відомо, що ще на межі 13–14 ст. тут утворився татар. бейлик бея з роду Яшлавських, що був напівзалежним князівством з центром в Кирк-Ор (нині Чуфут-Кале за 3 км від Б.).

Місто будувалося як головне місцеперебування крим. 0І0І0І0І0ЛІНКНЕПРАЦЮЄ0І0І0І0І0ханів. Наприкінці 17 ст. Б. налічував бл. 6 тис. жителів і був другим за економічним значенням (після Кафи) містом Криму. Місто було поділене на понад 30 кварталів-приходів з мечеттю в центрі кожного кварталу. Тут було укладено Бахчисарайський мир 1681 (перемир’я на 20 років) між Рос. д-вою, Османською імперією, Кримським ханством. У 18 ст. ремісники Б. об’єднувались у 32 цехи, особливо славилися місц. чинбарі. Виснажливі рос.-турец. війни підривали міське г-во (особливо пам’ятним є спалення Б. рос. військами 1736). Після приєднання Кримського ханства до Російської імперії (1783) місто перестало відігравати помітну роль у політ. та екон. житті на п-ові, значна ч. його мешканців емігрувала до Туреччини.

Б. зберіг ознаки традиційної забудови, зокрема палац крим. ханів. Це притягувало до міста багатьох відвідувачів Криму, зокрема митців (О. Пушкіна, А. Міцкевича, Лесю Українку, М. Коцюбинського).

У 2-й пол. 19 ст. – на поч. 20 ст. Б. став центром кримськотатар. нац. відродження. Від 80-х рр. 19 ст. тут діяв кримськотатар. театр та ін. культ. центри; 26 листоп. 1917 в Б. проходив кримськотатар. з’їзд (Курултай), що оголосив себе нац. парламентом, прийняв 1-шу Конституцію Крим. Демократичної Нар. Республіки.

Райцентр від 1921.

В роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941– 1945 за гітлерівської окупації (2 листоп. 1941 – 14 квіт. 1944) в районі Б. діяв партизан. загін. У трав. 1944 за рішенням уряду СРСР крим. татари (більшість нас. міста) були депортовані з Криму. Їхні оселі передано переселенцям з різних р-нів Рад. Союзу.

1992 у Б. відкрито Кримськотатар. культ.-просвітницький етногр. центр.

У місті діє Бахчисарайський історико-культурний заповідник.

Джерела

• Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.

Автор: Д.С. Вирський.; url: http://history.org.ua/?termin=Bakhchysaraj_mst; том: 1