Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/Бобилі
БОБИЛІ
– в Україні та Росії середньовічної доби і Нового часу – феодально залежні селяни, які не мали власної орної землі, ніяких угідь і сплачували щорічний податок (відомий під назвою «бобильщина») натурою чи грошима. Нерідко, як і захребетники, ставали наймитами «на чужих тяглах», вступали в особисті госп. угоди із заможними хазяями, в хатах яких проживали. Джерела періоду національної революції 1648– 1676 не вирізняють Б. як окрему соціальну групу. «Переписні книги 1666 р.» зафіксували на Лівобережній Україні і тих, що мали робочу худобу, і тих, які сплачували оброк або грошима, або зерном, медом тощо. Серед останніх – кравці, ковалі, бондарі, мірошники і т. д., зрідка – війти. Протягом наступного періоду Б. все далі відходили від землеробства і масово зубожіли. Зокрема, в Шептаківській волості Черніг. губ. в селах мешкало бл. 800 Б., всі безземельні.
Література[ред. код]
- Слюсарский А.Г. Социально-экономическое развитие Слобожанщины XVII–XVIII вв. Х., 1964;
- Гуржій О.І. Еволюція соціальної структури селянства Лівобережної та Слобідської України (друга половина XVII–XVIII ст.). К., 1994.
Джерела[ред. код]
- Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
Автор: О.І. Гуржій.; url: http://history.org.ua/?termin=Bobyli; том: 1