Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/Богословські наукові товариства

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

БОГОСЛОВСЬКІ НАУКОВІ ТОВАРИСТВА

– у 2-й пол. 19 – на поч. 20 ст. важливі осередки науки й освіти. 1872 при Київській духовній академії засновано Церк.- істор. та археол. т-во (видавало «Чтения»), а також Церковно-археологічний музей (містився на нижньому поверсі старого мазепинського корпусу академії). Музей склався гол. чин. із приватних збірок архімандрита Антоніна (Капустіна), рос. історика церкви А.Муравйова, архімандрита Порфирія (Успенського) та ін. Крім рукописів і книжок, мав бл. 32 тис. предметів. Зав. музеєм – проф. М.Петров. 1893 у Києві виникло Реліг.-просвітнє т-во, яким керували І.Корольков, єпископ Чигиринський Платон (Рождественський) та єпископ Уманський Сергій (Ланін). 1902 засновано Київ. від. Імператорського правосл. палестинського т-ва; голова – митрополит Флавіан (Городецький) та Київ. від. Т-ва прихильників (ревнителів) рос. істор. освіти у пам’ять імп. Олександра III. Чимало україніки опубліковано в працях Т-ва духовної просвіти, заснованого 1863 у Москві з ініціативи митрополита Моск. Філарета (Дроздова), та Т-ва любителів давнього письменства, заснованого 1877 у Санкт-Петербурзі.

Література

[ред. код]
  • Шереметев С.Д. Основание Общества любителей древней письменности. СПб., 1891.

Джерела

[ред. код]

Автор: С.І. Білокінь.; url: http://history.org.ua/?termin=Bogoslovski_naukovi; том: 1