Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/Бродій Андрій Іванович
БРОДІЙ Андрій Іванович
(1895– 1946) – громад. та політ. діяч русофільського напряму Закарпатської України 20–30-х рр. 20 ст. Н. в с. Кив’яжд (нині с. Кам’янське Іршавського р-ну Закарп. обл.). 1914 закінчив Ужгородську вчительську семінарію, учителював у с. Великий Бичків. 1920 – один із засн. Підкарпатського землеробського союзу, згодом Автономно-землеробський союз, 1933–44 – його голова, 1929–38 – депутат парламенту Чехословаччини, ред. газ. «Русский вестник» (1923–33). 11 жовт. 1938 РМ ЧСР призначила Б. першим прем’єр-міністром автономного уряду Карпатської України. Вів таємні переговори з угор. урядом про приєднання краю до Угорщини шляхом плебісциту. 25 жовт. 1938 парламентська комісія ЧСР викрила підступні дії Б. і позбавила його парламентської недоторканності, а 27 жовт. його заарештовано за звинуваченням у «державній зраді»; 11 лют. 1939 звільнено. Після окупації Закарпаття Угорщиною повернувся в Ужгород. У трав. 1939 – депутат нижньої палати угор. парламенту, видавав газети «Русская правда» (1939–40) та «Русское слово» (1940–44). 25 листоп. 1944 заарештований органами НКВС, у трав. 1946 за колабораціонізм засуджений до смертної кари, того ж року страчений. Реабілітований 17 квіт. 1992.
Література[ред. код]
- Стерчо П. Карпато-Українська держава. Торонто, 1965; Нариси історії Закарпаття, т. 2. Ужгород, 1995.
Джерела[ред. код]
- Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
Автор: С.В. Віднянський.; url: http://history.org.ua/?termin=Brodij_A; том: 1