Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/Винар Любомир Роман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

ВИНАР Любомир Роман

(н. 02.01. 1932) – амер. історик, громад. діяч укр. походження. Н. в м. Львів у родині укр. педагогів. 1944 разом з батьками емігрував до Чехословаччини, згодом – до Німеччини та США. У Мюнхенському ун-ті вивчав сусп. і політ. науки; в Українському вільному університеті (Мюнхен) – історію, археологію, літ. та філософію; у Вестерн Резерв Ун-ті (Клівленд, шт. Огайо, США) – бібліотекота архівознавство. Дис. – «Українсько-молдавські політичні взаємини в 2-й половині XVI ст.» (1957), англомовна магістерська праця – «Історія раннього українського друкарства, 1491–1600» (1962). Проф. Кейсівського технологічного ін-ту (Case Institute of Technology; 1959–62), Колорадського ун-ту (Болдер, шт. Колорадо, США; 1962–65), проф.-гість Денверського ун-ту (шт. Колорадо, США), ун-ту Боулінг Грін (Bowling Green University, шт. Огайо, США; 1965– 69), УВУ (Мюнхен). З 1969 – ординарний проф. і дир. (1971) Наук. центру досліджень етнічних публікацій Кентського держ. ун-ту (1972–96; шт. Огайо, США). Коло наук. досліджень – питання історії України і Сх. Європи, етнологія і бібліографія; в історії України розробляє історію укр. козацтва, історію к-ри, укр. історіографії, бібліографії, бібліографістики та спеціальних історичних дисциплін.

Зачинатель вивчення життя і творчості М.Грушевського у закордонній україністиці; засн. і ред. серій «Грушевськіяна» (з 1966), «Епістолярні джерела грушевськознавства» (від 1997) та «Оглоблиніяна» (з 2000). Засн. і голова Міжнар. т-ва ім. М. Грушевського (ств. 1992). Засн. (1963) і незмінний гол. ред. ж. «Український історик»; фундатор і ред. наук. час. «Ethnic Forum» (Kent State University, 1980–96). 1964 – один із фундаторів Укр. істор. т-ва у США (з 1981 – голова). Віце-президент і голова Комісії з дослідів укр. імміграції Української вільної академії наук у США та з 1992 –голова Істор. секції УВАН. Голова Світ. наук. ради при Світовому конгресі вільних українців (1983– 89 та з 1999). Один із засн. і голова Українського генеалогічного і геральдичного товариства (заст. голови 1963–90); засн. і голова Укр. бібліологічного ін-ту (1963– 80). Голова Академічної ради УНР в екзилі (1989–92); президент Амер. міжуніверситетської ради етнічних студій в шт. Огайо (1978–84); голова Славістичної сх.-європ. секції Амер. бібліотечної асоц. (1977–81).

За заслуги в розвитку укр. науки нагороджений дипломом лауреата премії ім. М.Грушевського (Президія НТШ, 1994); медаллю св. Володимира (Світ. конгрес вільних українців, 1993). Почесний акад. Нац. ун-ту «Острозька академія» (з 1999); почесний д-р Чернівецького нац. ун-ту ім. Ю. Федьковича (від 2002).

Твори[ред. код]

Остап Грицай: Життя і творчість. Клівленд, 1960; Проблема зв’язків Англії з Україною за часів Б. Хмельницького. Лондон, 1960; Андрій Войнаровський: Історичний нарис. Мюнхен, 1962; History of Early Ukrainian Printing, 1491–1600. Denver, 1962; Історія українського раннього друкарства, 1491–1600. Чикаго–Денвер, 1963; Князь Дмитро Вишневецький. Мюнхен, 1964; Михайло Грушевський і Наукове товариство ім. Тараса Шевченка, 1892–1930. Мюнхен, 1970; Habssburgs and Zaporozhian Cossacks: The Diary of Erich Lassota von Steblau 1594. Littleton, 1975; Slavic Ethnic Libraries, Museums and Archives in the United States. Chicago, 1980; Дмитро Дорошенко. Мюнхен, 1983; Найвидатніший історик України Михайло Грушевський, 1866–1934: У 50-ліття смерті. Мюнхен, 1985; Силуети епох: Дмитро Вишневецький, Михайло Грушевський: Історичні розвідки. Дрогобич, 1992; Олександер Петрович Оглоблин, 1899–1992: Біографічна студія. Нью-Йорк – Торонто – К., 1994; Михайло Грушевський: історик і будівничий нації: Статті і матеріяли. Нью-Йорк – К. – Торонто, 1995; Грушевськознавство: Генеза й історичний розвиток: Статті і матеріали. К. – Львів – Париж – Нью-Йорк – Торонто, 1998; Mykhailo Hrushevsky: Ukrainian-Russian Confrontation in Historiography. Toronto – New York – Munich, 1998; Українське історичне товариство: 1965–2000. Чернівці, 2000.

Література[ред. код]

Любомир Винар: Біобібліографічний покажчик (1950–1997). Львів – К. – Париж – Нью-Йорк – Торонто, 1998; На службі Кліо: Збірник наукових праць на пошану Любомира Романа Винара з нагоди 50-ліття його наукової діяльності. К. – Нью-Йорк – Торонто – Париж – Львів, 2000.

Джерела[ред. код]

Автор: О.С. Рубльов.; url: http://history.org.ua/?termin=Vynar_L; том: 1