Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/Владимирський Михайло Федорович

ВЛАДИМИРСЬКИЙ Михайло Федорович

(04.03(20.02).1874 – 02.04.1951) – рад. парт. і держ. діяч. Н. в м. Арзамас (нині місто Нижегородської обл., РФ) в родині священика. Закінчив духовну семінарію в м. Арзамас. 1894– 95 навч. у Томському та Моск. ун-тах на мед. ф-ті. Брав участь у створенні с.-д. «Московського робітничого союзу». Від 1895 – чл. РСДРП–ВКП(б). 1895 його заарештовують, виключають з ун-ту й висилають до Нижнього Новгорода (нині місто в РФ), звідки він емігрував до Німеччини. 1899–1902 навч. у Берлінському ун-ті. 1903 підтвердив нім. диплом лікаря у Казанському ун-ті. 1905 займався лікарсько-санітарною діяльністю у Москві. Брав участь у революції 1905– 1907. 1907 – друга еміграція. Працював у паризькій групі більшовиків. Брав участь у Лютневій революції 1917 та 0І0І0І0І0ЛІНКНЕПРАЦЮЄ0І0І0І0І0Жовтневій революції 1917. За парт. відрядженням переїхав в Україну. Від 1922 – заст. голови РНК УСРР, від 1924 – секретар ЦК КП(б) України, нарком Робітничо-селянської інспекції України, голова Центр. контрольної комісії (ЦКК) КП(б) України. 1925–27 – чл. ЦКК ВКП(б), чл. Президії ЦВК. Від 1950 – депутат ВР СРСР.

П. у м. Москва.

Література

• Титков Е.П., Николаев в.В. Михаил Владимирский. Горький, 1988.

Джерела

• Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.

Автор: Л.В. Низова.; url: http://history.org.ua/?termin=Vladymyrskyj_M; том: 1