Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ЗАГАЛЬНИЙ ЗЕМСЬКИЙ ПРИВІЛЕЙ 1447

ЗАГАЛЬНИЙ ЗЕМСЬКИЙ ПРИВІЛЕЙ 1447 — перший загальнодерж. привілей Великого князівства Литовського (ВКЛ), виданий його володарем Казимиром IV Ягеллончиком 2 трав. 1447 у м. Вільно (нині м. Вільнюс) перед від’їздом на коронацію до м. Краків (Польща; вел. кн. литов. Казимир IV Ягеллончик був обраний вальним сеймом королем польс.). Документ, що складався з 14 пунктів, гарантував Литов. д-ві політ. самостійність і непорушність кордонів, усталених за часів вел. кн. литов. Вітовта. Згідно з привілеєм право на отримання урядів (посад) і земель (у власність чи тимчасове держання) в межах ВКЛ поширювалося лише на його жителів. Водночас останні урівнювалися в правах із «прелатами, князями, панами, шляхтою, боярами і міщанами» Корони Польської. Серед ін. новацій, запроваджених привілеєм, досить вагомим було звільнення всіх приватновласницьких селян від держ. податків і панщини на користь вел. кн. литов. та фактичне вилучення їх з-під юрисдикції останнього, що означало підпорядкування в суд. відношенні власникам, чиї права були значно розширені. З.з.п. став важливим етапом у конституюванні шляхетського стану (див. Шляхта) та зближенні норм устрою ВКЛ й Корони Польської.

Дж.: Акты, относящиеся к истории Западной России, т. 1 (1340–1506). СПб., 1846; Kamieniecki W. Spoleczeństwo litewskie w XV wieku. Warszawa, 1847; Любавский М.К. Очерк истории Литовско–Русского государства до Люблинской унии включительно. М., 1910; Законодательные акты Великого княжества Литовского XV–XVI вв. Л., 1936.

Література

• Яковенко Н.М. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. (Волинь і Центральна Україна). К., 1993.

Джерела

• Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.

Автор: О.В. Русина.; url: http://history.org.ua/?termin=Zagalny_zemsky_pryviley_1447; том: 3