Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ЗИМІН Олександр Олександрович

ЗИМІН Олександр Олександрович (22.02.1920—25.02.1980) — рос. історик. Д-р істор. н. (1959), проф. (1970). Н. в м. Москва. Закінчив історико-філол. ф-т Середньоазіат. ун-ту (1942) у місті Ташкент (нині столиця Узбекистану). 1942—47 — аспірант Інституту історії АН СРСР, від 1947 — м. н. с., а од 1951 і до кінця життя — ст. н. с. цього ін-ту. Був учнем рад. історика С.Бахрушина, брав участь у семінарах Б.Грекова, С.Сказкіна, М.Дружиніна. 1947 захистив канд. дис. на тему: «Землеволодіння і господарство Іосифо-Волоколамського монастиря 15—17 ст.», що стала помітним явищем у науці, а 1959 — докторську дис. Від 1947 почав викладати в Моск. історико-архів. ін-ті: ст. викл., доцент, 1970—73 — проф. Згодом кер-во ін-ту позбавилося від ученого, який висловлював сміливі новаторські погляди на історію середньовіччя.

Осн. теми праць З. — історія та право Київської Русі, Рос. д-ва й державність 15—17 ст., особливо доба Івана IV Грозного, актове джерелознавство 15—17 ст. Він брав участь у створенні «Актів соціально-економічної історії Північно-Східної Русі кінця XIV — початку XVI ст.» (1952—58), був упорядником 1-го і 2-го вип. «Памяток руського права» (а також осн. укладачем 3-го і 4-го випусків). Ці книги і досі є взірцями дійсно академічних видань пам’яток минулого.

У 1950-х рр. З. зосереджується на вивченні сусп.-політ. думки Рос. д-ви 16 ст., досліджує тв. рос. публіциста серед. 16 ст. І.Пересвєтова (кн. «И.С. Пересветов и его современники»), аналізує діяльність установ тогочасної Рос. д-ви, з’ясовує персональний склад боярської думи 15—16 ст. 1960—64 одним з осн. напрямів його наук. праці стало дослідження «Слова о полку Ігоревім». За ці новаторські праці З. було піддано нищівній критиці рад. ідеологічними установами, проте він не занепав духом.

Помер у розквіті творчих сил, не завершивши багатьох своїх праць. По його кончині зусиллями вдови В.Зиміної й учнів З. було видано низку книжок, які не побачили світ за життя вченого: «Россия на рубеже XV—XVI ст.» (М., 1982); «В канун грозных потрясений. Предпосылки первой крестьянской войны в России» (М., 1986); «Формирование боярской аристократии во второй половине XV — первой трети XVI в.» (М., 1988); «Витязь на распутье. Феодальная война в России XV в.» (М., 1991); «Правда Русская» (М., 1999) та ін.

Література

Александр Александрович Зимин. Биобиблиографический указатель. М., 2000.

Джерела

• Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.

Автор: М.Ф. Котляр.; url: http://history.org.ua/?termin=Zymin_O; том: 3