Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/КАЛИНОВИЧ Іван Титович

КАЛИНОВИЧ Іван Титович (25. 11.1884—12.11.1927) — бібліограф, видавець і політ. діяч. Н. у м. Львів у сім’ї підприємця-будівельника. Закінчив учительську семінарію в Заліщиках (1904), навч. у Львів. ун-ті. 1908 знайомився з діяльністю Міжнар. бібліогр. ін-ту в Брюсселі (Бельгія), де відвідував тримісячні бібліографічні курси. 1916—17 і 1919—22 працював у Відні, від 1922 — у Золочеві. Організував вид-во «Всесвітня бібліотека» (1913—26), що випускало просвітні вид. та перекладну літ. (одним з перекладачів цього вид-ва був І.Франко). Від 1917 — чл. Бібліографічної комісії (з 1922 — її секретар) НТШ. 1918—19 — посол (депутат) до Української національної ради ЗУНР і депутат Трудового конгресу України. Редагував газ. «Дрогобицький листок» (1919). Один із кер. прорад. партії «Сельроб» (фактично легальна фракція Комуністичної партії Західної України), ред. її друкованого органу «Наше слово».

Підтримував стосунки з Укр. книжковою палатою та Українським науковим інститутом книгознавства. Рукописна спадщина К. містить великі картотеки (понад 300 тис. одиниць; не опубліковані) з історії України та укр. літератури.

Гол. праці: «Переклади з української літератури» (1915), «Покажчик авторів та їх творів у тижневику “Воля” за 1919 рік» (1920), «Покажчик до української соціалістичної та комуністичної літератури» (1921), «Всеукраїнська бібліографія за 1923 рік» (1923), «Українська історична бібліографія за 1914—1923 рр.» (1924), «Україніка в старих [німецьких, 1836—48] часописах» (1927).

П. у м. Львів.

Література

• Дорошенко В. Іван Калинович. «Бібліологічні вісті», 1927, № 4;
• Гуменюк М. Біля джерел української радянської бібліографії. К., 1991;
• Королевич Н.Ф. Українські бібліографи ХХ століття. К., 1998.

Джерела

• Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4. — ISBN 978-966-00-0692-8.

Автор: С.І. Білокінь.; url: http://history.org.ua/?termin=Kalynovych_I; том: 4