Вілла Бігі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вілла Бігі
Дата створення / заснування 1832
Зображення
Країна  Мальта
Адміністративна одиниця Калкараd
Дата офіційного закриття 1970
Кількість лікарняних ліжок 250
Мапа
CMNS: Вілла Бігі у Вікісховищі

Координати: 35°53′35″ пн. ш. 14°31′28″ сх. д. / 35.8930833333607779° пн. ш. 14.52449444447177918° сх. д. / 35.8930833333607779; 14.52449444447177918

Королівський військово-морський госпіталь Бігі (Royal Naval Hospital Bighi), також відомий як госпіталь Бігі — великий військово-морський госпіталь, розташований у маленькому містечку Калкара на острові Мальта. Він був побудований на місці садів Палаццо Бічі[1], який ще називали Палаццо Сальваторе. Лікарня обслуговувала східне Середземномор'я в 19-му та 20-му століттях і разом із лікарнею у Мтарфі надавав медичну допомогу пораненим, коли в Середземному морі відбувалися військові дії. Зараз будівля відома як Вілла Бігі, і в ній розміщено реставраційний підрозділ.

Історія[ред. | ред. код]

Палаццо Бічі[ред. | ред. код]

На місці нинішньої будівлі знаходиться Палаццо Бічі (нині Палаццо Бігі)[2][3][4][5][6] також відомий як Вілла Бічі, побудована в 1675 році під час ордена Святого Іоанна Фра Джованні Бічі за проектами Лоренцо Гафа.[7] Фра Джованні Бічі був племінником папи Олександра VII.[2] Палац перейшов до його племінника Маріо Бічі, члена Ордену, ще до того, як він був закінчений, оскільки Джованні Бічі помер. У 1712 році він продав його судовому приставу Джованні Сігісмондо, який був графом Шесбергом. Тоді він був відомий як Палаццо Сальваторе та Сади[8] через те, що пагорб називався Пагорб Сальваторе.[9]

Палаццо Бічі з картини кінця 18 століття
Палаццо Бічі з картини кінця 18 століття

Палац знову став відомий як Палаццо Бічі після того, як його купив інший Джованні Бічі в 1712 році і залишався ним до його смерті в 1740 році. Кажуть, що в палаці проживав Наполеон Бонапарт у 1798 році до його вступу до Валлетти, але це заперечується.[10] Будівля використовувалася для карантину високопосадовців під час правління Ордену Святого Іоанна, наприклад інквізитора монсеньйора Паоло Пассіонея.

Після прибуття британських військових на Мальту вона стала відома (з 1799 року) як Вілла Бігі, особливо через згадки про неї сера Олександра Болла. Більшість палаців на Мальті, побудованих Орденом, британці почали називати віллами, і, зокрема, слово Бічі від Вілла Бічі було спотворено на Вілла Бігі.[11] Ще до свого прибуття Нельсон вибрав це місце для будівництва військово-морського госпіталю з 1803 року[12]

Палац, або вілла, та її сад[13] стали громадською будівлею цивільного уряду під час британського протекторату, але занепадала. У 1813—1814 роках будівля служила лікарнею для лікування холери.[14] Лише завдяки втручанню короля Георга IV у 1827 році було надано дозвіл на розвиток території садів і перетворення їх на теперішню лікарню Бігі. Це сталося на прохання мальтійського губернатора Фредеріка Кавендіша Понсонбі. У оригінальній віллі, Вілла Бічі, сьогодні розміщено освітній центр, відомий як MCST.[15]

Вілла Бігі[ред. | ред. код]

Підйомник для перевезення поранених[16]

У 1829 році чотири єгипетські вапнякові стели, які передували фінікійському періоду на Мальті, були знайдені на цьому місці британськими археологами.[17][18] Також були знайдені фінікійські останки з написами, які зараз виставлені в Британському музеї.[19] На прохання британського Королівського флоту до губернатора це місце було передано в 1830 році для будівництва лікарні Королівського флоту Бігі. Будівлю спроектував старший син Саверіо Скеррі.[20] Будівля коштувала приблизно 20 000 фунтів стерлінгів і почала працювати в 1832 році. Він вміщував 200 ліжок і обслуговував приблизно 800 моряків на рік. Проект лікарні зазвичай приписують полковнику (пізніше генерал-майору) серу Джорджу Вітмору (1775—1862), який очолював Корпус колівських інженерів між 1811 і 1829 роками. Перший камінь був закладений віце-адміралом сером Палтні Малкольмом 23 березня 1830 року. Роботи були завершені 24 вересня 1832 року загальною вартістю 20 000 фунтів стерлінгів. Архітектура Західного та Східного крил виконана в сучасному доричному стилі з високими поверхами. Лікарня має три окремі будівлі, відомі як Вілла Бігі. Її не слід плутати з віллою Бічі, побудованою в 1675 році[21] Хірургічний корпус і корпус інфекційних хвороб були побудовані в 1901 і 1903 роках відповідно.

Робота госпіталя[ред. | ред. код]

Зображення лікарні у The Illustrated London News у 1863 році
Лікарня Бігі в 1875 році


Першим директором лікарні (1827—1844) був Джон Лідделл. Пізніше його призначили генеральним директором медичного департаменту Королівського флоту, і під час його перебування на посаді Бігі доглядав за постраждалими під час Кримської війни.

У 1863 році лікарня доглядала за сином королеви Вікторії, принцом Альфредом, який протягом місяця хворів на черевний тиф, коли служив офіцером на флоті. Він видужав від хвороби.[22] «Ілюстровані лондонські новини» від 11 квітня 1863 року містили докладний опис того, як розквартирували принца, і план лікарні.

Під час Першої світової війни госпіталь прийняв дуже велику кількість поранених з Дараданелльської операції. Під час Другої світової війни госпіталь перебував у зоні потужних бомбардувань, оскільки був оточений військовими установами. Кілька будівель було пошкоджено або зруйновано. Серед кількох відомих лікарів і медсестер, які тут служили, була Доріс Біл.

Закриття та подальше використання[ред. | ред. код]

Бігі в напівзруйнованому стані до реставрації (2010 р.)

У 1967 році, під час другого припинення роботи британських служб та їхніх співробітників на Мальті, лікарня Бігі була на межі закриття. 17 вересня 1970 року її було закрито на невизначений термін.[23]

У 1977 році частину будівлі зайняла колишня торгова школа Сенглі, а в інших частинах розмістили середню школу.

З 2010 року на цьому місці розміщується головний офіс Heritage Malta; Національне агентство з питань музеїв, реставрації та культурної спадщини.[24]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ McGill, Thomas (1839). A hand book, or guide, for strangers visiting Malta. L. Tonna. с. 77—78.
  2. ↑ а б Palazzo Bighi. Times of Malta. 3 April 2012. Процитовано 17 July 2016.
  3. ↑ Palazzo Bichi. Google Search. Процитовано 17 July 2016.
  4. ↑ Azopardi, Giovanni (1 January 1836). Giornale della presa di Malta e Grozo, dalla Republica francese, e della susseguente rivoluzione della campagna.
  5. ↑ Bonelli Conenna, L. (1990). Il Contrado Senese alla fine del XVII secolo – poderi, rendite e proprietari. Siena: Academia Senese degli Intronati. с. 76.
  6. ↑ The 'Cabreo' of Fra Mario Bichi. 7 February 2007. Процитовано 17 July 2016.
  7. ↑ Military Hospitals of the Malta Garrison. British Army Medical Services and the Malta Garrison 1799–1979. Процитовано 17 July 2016.
  8. ↑ History & Origins. Malta Council for Science and Technology. Архів оригіналу за 8 September 2016. Процитовано 17 July 2016.
  9. ↑ Bichi: Views from the Villa exhibition. Gozo News. 5 August 2008. Процитовано 17 July 2016.
  10. ↑ History & Origins. Malta Council for Science and Technology. Архів оригіналу за 8 September 2016. Процитовано 17 July 2016.«History & Origins». Malta Council for Science and Technology. Archived from the original [Архівовано 2016-09-08 у Wayback Machine.] on 8 September 2016. Retrieved 17 July 2016.
  11. ↑ History & Origins. Malta Council for Science and Technology. Архів оригіналу за 8 September 2016. Процитовано 17 July 2016.«History & Origins». Malta Council for Science and Technology. Archived from the original [Архівовано 2016-09-08 у Wayback Machine.] on 8 September 2016. Retrieved 17 July 2016.
  12. ↑ Savona-Ventura, Charles (6 December 2015). Knight Hospitaller Medicine in Malta 1530–1798. Lulu.com. с. 304. ISBN 978-1-326-48222-0.
  13. ↑ McGill, Thomas (1839). A hand book, or guide, for strangers visiting Malta. L. Tonna. с. 77—78.McGill, Thomas (1839). A hand book, or guide, for strangers visiting Malta. L. Tonna. pp. 77–78.
  14. ↑ Attard, A. (2011). It-Tlett Ibliet fi żmien il-pesta. Programm tal-festa Marija Immakulata, Belt Cospicua, 2011: 425 sena Parroċċa, 1586—2011, 53-56.
  15. ↑ History & Origins. Malta Council for Science and Technology. Архів оригіналу за 8 September 2016. Процитовано 17 July 2016.«History & Origins». Malta Council for Science and Technology. Archived from the original [Архівовано 2016-09-08 у Wayback Machine.] on 8 September 2016. Retrieved 17 July 2016.
  16. ↑ History & Origins. Malta Council for Science and Technology. Архів оригіналу за 8 September 2016. Процитовано 17 July 2016.«History & Origins». Malta Council for Science and Technology. Archived from the original [Архівовано 2016-09-08 у Wayback Machine.] on 8 September 2016. Retrieved 17 July 2016.
  17. ↑ IL-FORTI RICASOLI U L-PALAZZ BICHI (PDF) (мальт.).
  18. ↑ Mifsud, Anton; Mifsud, Simon; Aguis Sultana, Chris; Savona Ventura, Charles (2001). Malta – Echoes of Plato's Island (вид. 2nd). Balzan, Malta: The Prehistoric Society of Malta. с. 29. ISBN 99932-15-02-3.
  19. ↑ MacGill, Thomas (1839). A hand book, or guide, for strangers visiting Malta. Malta: Luigi Tonna. с. 79.
  20. ↑ 200-year-old History in an old musty archive. The Malta Independent. 11 March 2012. Процитовано 17 July 2016.
  21. ↑ Military Hospitals of the Malta Garrison. British Army Medical Services and the Malta Garrison 1799–1979. Процитовано 17 July 2016.«Military Hospitals of the Malta Garrison». British Army Medical Services and the Malta Garrison 1799—1979. Retrieved 17 July 2016.
  22. ↑ Rushton, Alan R. (2008). Royal Maladies: Inherited Diseases in the Royal Houses of Europe. Trafford Publishing. с. 120. ISBN 9781425168100.
  23. ↑ Serracino, Joseph (6 January 2018). Dawra kulturali mal-Port il-Kbir (4) (PDF). Orizzont. с. 20.
  24. ↑ Contact Us. Heritage Malta. Процитовано 17 July 2016.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вілла_Бігі&oldid=42240961