Вільшанка (притока Раківки)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Вільшанка | |
|---|---|
| Витік | на північно-східній околиці села Мала Вільшанка |
| • координати | 50°05′26″ пн. ш. 30°29′40″ сх. д. / 50.09056° пн. ш. 30.49444° сх. д. |
| Гирло | Раківка |
| • координати | 50°06′54″ пн. ш. 30°29′04″ сх. д. / 50.11500° пн. ш. 30.48444° сх. д. |
| Басейн | Дніпра |
| Країни: | |
| Довжина | ~3,46 км |
Вільшанка[1][2] — річка в Україні у Обухівському районі Київської області. Права притока річки Раківки (басейн Дніпра).
Опис[ред. | ред. код]
Довжина річки приблизно 3,46 км, найкоротша відстань між витоком і гирлом — 2,81 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,23 [3]. Формується декількома струмками та загатою.
Розташування[ред. | ред. код]
Бере початок на північно-східній околиці села Мала Вільшанка. Тече переважно на північний захід і у селі Копачів впадає у річку Раківку, праву притоку річки Стугни.
Цікаві факти[ред. | ред. код]
- На річці існують природні джерела[4].
- Від витоку річки на південній стороні на відстані приблизно 1,2 км пролягає автошлях Р19[3] (автомобільний шлях регіонального значення на території України. Проходить територією Київської області через Фастів від автошляху Р04, перетинається з міжнародним автошляхом М05 E95 і національним Н01. Проходить через Митницю, Обухів. Закінчується у Ржищеві, приєднуючись до національного автошляху Н02. Загальна довжина — 94,1 км.).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Военно-топографическая карта Российской Империи 1846—1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф.Ф. Шуберта и П.А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXIII, лист: 9. Показаны территории: Киевской губернии, Полтавской губернии, Черниговской губернии.
- ↑ Копачівська волость // історична адміністративно-територіальна одиниця Київського повіту Київської губернії [1].
- ↑ а б Річка Вільшанка на Google.Maps
- ↑ Топографічна карта Главного штабу M-36-061. Біла Церква. Масштаб 1 : 100 000. Стан місцевості подано на 1989 рік.
Джерела[ред. | ред. код]
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 111 (Вільшанка № 18).
