Вілья-Клара (футбольний клуб)
 | |||
| Повна назва | Футбольний клуб «Вілья-Клара» | ||
| Прізвисько | Центральний експрес | ||
| Засновано | 1978 | ||
| Населений пункт | Санта-Клара,  Куба
| ||
| Стадіон | «Каміло Сьєнфуегос» | ||
| Вміщує | 5000 | ||
| Головний тренер | Рауль Медерос Соса[1]
| ||
| Ліга | Національний чемпіонат з футболу | ||
| 2016 | 1 | ||
| |||
Футбольний клуб «Вілья-Клара» або просто Вілья-Клара (ісп. Fútbol Club Villa Clara) — кубинський футбольний клуб з однойменної провінції. Фактично представляє місто Сулуета. Більшість матчів проводить на стадіоні «Сезар Сандіно», запасний стадіон — «Каміло Сьєнфуегос». У кубинській спортивній журналістиці Зулуету називають «столицею кубинського футболу»[2]. З 14-ма виграними чемпіонськими титулами «Вілла-Клара» є чинним рекордсменом і, таким чином, найуспішнішою провінцією кубинського футболу.
Історія[ред. | ред. код]
Футбольна команда (збірна) «Вілья-Клара» створена 1978 року для участі в Національному чемпіонаті Куби. У 1980-их роках головним суперником команди став «Пінар-дель-Ріо», саме ці команди у вище вказаний період найчастіше вигравали чемпіонат (5 разів — «Вілья-Клара» та 3 рази — «Пінар-дель-Ріо»)[3].
Згодом це протистояння поступилося місцем суперництву зі столичним клубом «Сьюдад-де-ла-Гавана». Воно набуло ще більшого значення після того, як «Вілья-Клара» програв два фінали чемпіонату вище вказаному (1998 і 2000-01), завдяки чому матчі за участю цих команд стали «класикою» кубинського футболу[4].
2010-ті рокм виявилися особливо прподуктивними для клубу, оскільки клуб виграв три чемпіонських титули поспіль (2011, 2012 та 2013 роках), а в 2016 році завоював четверті золоті нагороди у вище вказаному десятилітті. Однак 2018 рік закінчився невдало, оскільки клуб фінішував останнім у Національному чемпіонаті і вперше в своїй історії опустився до Торнео де Асенсо (еквівалент другого дивізіону національного чемпіонату)[5]. Однак завдяки збільшенню кількості команд-учасниць у вищому дивізіоні з 12-ти до 16-ти дозволило «Вілья-Кларі» зберегти своє місц в еліті кубинського футболу
Досягнення[ред. | ред. код]
Національний чемпіонат Куби з футболу
Чемпіон (14): 1980, 1981, 1982, 1983, 1986, 1992, 1996, 1997, 2002/03, 2004/05, 2010/11, 2011/12, 2013, 2016
Срібний призер (1): 1978/79, 1979, 1985, 1987, 1990/91, 1998, 2000/01, 2003, 2006, 2008/09, 2014
Відомі гравці[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ DT Mederos: «La idea es sumar» [Архівовано 4 січня 2022 у Wayback Machine.] - Vanguardia (ісп.)
- ↑ Nacional de Fútbol... o cómo Camagüey mandó en Zulueta [Архівовано 4 січня 2022 у Wayback Machine.] (ісп.)
- ↑ San_Felipe (4 septembre 2008). Histoire du championnat de Cuba de football (ісп.). Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 8 février 2016.
- ↑ Osmany Torres Hernández (28 février 2012). Le "clásico" approche (ісп.). Архів оригіналу за 22 червня 2021. Процитовано 8 février 2016.
- ↑ Impensable (ісп.). www.futboldecuba.blogspot.pe. 5 avril 2018. Архів оригіналу за 6 квітня 2018. Процитовано 6 avril 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
- Профіль клубу [Архівовано 4 січня 2022 у Wayback Machine.] на сайті soccerway.com
- Профіль клубу [Архівовано 4 січня 2022 у Wayback Machine.] на сайті transfermarkt.com
- Профіль клубу [Архівовано 4 січня 2022 у Wayback Machine.] на сайті zerozero.pt
- Профіль клубу [Архівовано 4 січня 2022 у Wayback Machine.] на сайті soccerpunter.com
- Профіль клубу [Архівовано 4 січня 2022 у Wayback Machine.] на сайті footballdatabase.eu
- Профіль клубу [Архівовано 4 січня 2022 у Wayback Machine.] на сайті worldfootball.net
- Профіль клубу на сайті weltfussballarchiv.com (архівна версія)