Вінець (гірництво)

Опорний вінець: 1 — у вигляді рами з подовженими елементами, кінці яких заведені в лунки; 2 — у вигляді кільцевого врубу, заповненого бетоном

Вінець (англ. curb, нім. Geviert) — у гірництві — елемент кріплення вертикальних та похилих (більше 45°) виробок.

Розрізняють вінці рядові (просто вінці) та опорні (основні), що утримують від зміщення ланки кріплення, що розташовані вище.

При застосуванні рамного кріплення опорним вінцем служить рама з подовженими елементами, кінці яких заходять у лунки.

При бетонному (залізобетонному, цегляному тощо) кріпленні вінцем служить заповнений бетоном кільцевий вруб.

Опорні вінці розташовують у міцних породах.

Див. також

• Вінцеве кріплення

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.