Віола д'аморе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віола д'аморе
Віола д'аморе 1770 року
Віола д'аморе 1770 року
Віола д'аморе 1770 року
Класифікаціяструнний музичний інструмент, смичковий музичний інструмент, хордофон
Класифікація Горнбостеля-Закса321.322-71
Діапазон
Подібні інструменти
CMNS: Віола д'аморе у Вікісховищі

Віо́ла д'амо́ре, віо́ль д'аму́р (італ. viola d'amore — буквально «віола любові», фр. viole d'amour) — струнний смичковий музичний інструмент епохи бароко і раннього класицизму. Широко використовувалася з кінця XVII до початку XIX століття, потім поступилася місцем альту і віолончелі. Інтерес до віоли д'аморе відродився на початку XX століття.

Інструмент має шість чи сім струн, на найраніших моделях — одинарних, на пізніших — здвоєних. Саме завдяки здвоєним струнам віола д'аморе володіє особливим м'яким тембром, за свідченнями сучасників, почасти нагадував людський голос. Стандартна настройка струн віоли д'аморе, що сформувалася до кінця XVIII століття — на ре-мажорний акорд на відкритих струнах: A, d, a, d1, f♯1, a1, d².

Див. також

[ред. | ред. код]

Музиканти

[ред. | ред. код]