Вітряні млини села Микільська Борщагівка
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/f/fb/1897-1918_%D0%91%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%2C_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%2C_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D0%BE%D1%80%D1%89%D0%B0%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B8.jpg/300px-1897-1918_%D0%91%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%2C_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%2C_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D0%BE%D1%80%D1%89%D0%B0%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B8.jpg)
Вітряні млини села Микільська Борщагівка — втрачені вітряки, що існували в селі Микільська Борщагівка (нині — частина Києва) з кінця XIX століття. Належали до групи вітряків у приміській смузі Києва.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/18/%D0%94%D0%B5_%D0%BB%D1%8F_%D0%A4%D0%BB%D1%96%D0%B7_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D0%BE%D1%80%D1%89%D0%B0%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_740.jpg/300px-%D0%94%D0%B5_%D0%BB%D1%8F_%D0%A4%D0%BB%D1%96%D0%B7_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D0%BE%D1%80%D1%89%D0%B0%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_740.jpg)
.
Вперше вітряний млин у селі Микільська Борщагівка змальовано ще 1854 року Домініком Де ля Флізом.
Одна із перших згадок про вітряні млини у селі Микільська Борщагівка міститься у довіднику «Список населеных мест Киевской губернии» (1900): «У селі є один вітряний млин, що належав Максиму Сафонову, у млині працював сам власник».
Проте у документі «Список власників млинів, кузень та інших підприємств за 1907 рік» у селі Микільська Борщагівка зафіксовано два вітряки - обидва належали Максиму Сафонову[1].
Можливо, у довіднику 1900 року переплутано Михайлівську та Микільську Борщагівки. У другій справді існувало два вітряки, тоді як довідник зазначає лише один. Тож ймовірно, згадка про те, що у Михайлівській Борщагівці було два вітряки, серед них один — Данила Коваленка, стосуються саме Микільської Борщагівки. А від Данила Коваленка вітряк міг перейти у власність до Максима Сафонова.
Вітряки зникли ще, ймовірно, у 1920-х-1930-х роках. Принаймні, на топографічній карті 1932 року ці вітряки не позначено на тих місцях, на яких їх позначила карта 1897/1918 років. Час зникнення невідомий. Єдиним зображенням вітряка у селі зокрема і у прмиіській смузі Києва загалом є малюнок Домініка Де ля Фліза.
Топографічна карта 1897/1918 років дає змогу локалізувати вітряк якнайточніше. Вони стояли приблизно у районі стику сучасних вулиць Пшеничної та Якутської.
- ↑ «Список власників млинів, кузень та інших підприємств за 1907 рік», ДАКО, фонд 280 опис 200 справа 1383/ — C. 113/
- Топографічна карта 1897/1918 років
- Топографічна карта 1932 року
- Широчин С., Михайлик О. Невідомі периферії Києва. Святошинський район. — К.: Скай Хорс, 2019. — 232 с. — ISBN 978-966-2536-52-2.