Домінік П'єр Де ля Фліз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Домінік П'єр Де ля Фліз
Псевдо фр. Dominique Pierre de la Flise
рос. Демьян Петрович Де ля Флиз
Деляфліз
Де-ла-фліз
Народився 18 грудня 1787(1787-12-18)
Нансі, Франція
Помер 1861(1861)
Ніжин
Громадянство Російська імперія
Національність француз
Місце проживання Нансі, Санкт-Петербург, Київ, Біла Церква, Ніжин
Діяльність медико-хірург, етнограф, другорядний художник-аматор
Науковий ступінь доктор медичних наук[d]
Родичі тесть - генерал Василь Гудович, дружина - племінниця Гудовича Софья Маркевич
Діти Микола Де-ла-Фліз
Будівля колишньої Економічної лікарні графині О. В. Браницької в Білій Церкві

Домінік П'єр Де ля Фліз (фр. Dominique Pierre de la Flise 18 грудня 17871861) — український етнограф французького походження, медико-хірург Імператорської Московської медико-хірургічної академії, член Імператорського академічного медичного Віленського та Київського товариств, старший лікар Київських державних маєтностей, надвірний радник.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у місті Нансі (Франція) в родині лікаря. Освіту здобув у Франції у королівському медичному коледжі. Знався на тодішній фармакології. Відомі сім його автографів з прізвищем «де Ла Флизе» (російською мовою).

У наполеонівській армії і полон у Російській імперії[ред. | ред. код]

Став до лав наполеонівської армії, де мав чин капітана Другого гренадерського полку і був помічником головного хірурга французької армії та імператорської гвардії Наполеона Домініка Ларрея. В листопаді 1812 року під містом Смоленськ зазнав поранення й потрапив у полон до російської армії.

На новій батьківщині[ред. | ред. код]

По одужанню забажав залишитися на новій батьківщині. Деякий час мешкав на території Росії, а згодом перебрався в Україну. Узяв шлюб із Софією Володимирівною Маркевич (тіткою Миколи Андрійовича Маркевича), що була племінницею російського генерал-лейтенанта Василя Васильовича Гудовича (1753—1819), в маєтності якого Де ля Фліз оселився після полону. Завдяки протекції родича генерала і власній освіті згодом отримав посаду лікаря Державних маєтностей Київської губернії.

З 10 березня 1831 до 10 вересня 1838 р. очолював Економічну лікарню графині О. В. Браницької в Білій Церкві. До його обов'язків належало лікарське обслуговування Білоцерківського, Ксаверівського і Рокитнянського ключів. Під час епідемії холери лише в Білій Церкві з понад 300 хворих врятував життя 247 особам. Впродовж семи років зробив щеплення від віспи понад 10 тисячам селянських дітей.

7 серпня 1844 р. отримав наказ Департаменту державних маєтностей про призначення на посаду лікаря при Сквирському окружному управлінні в Київській губернії. У 1845 році за програмами Російського географічного товариства та Київського навчального округу розпочав дослідження з «медичної географії» Київської губернії з метою з'ясування впливу навколишнього середовища на здоров'я людини.

Під час подорожей по селах і містечках території сучасних Київської, Житомирської та Черкаської областей зібрав і узагальнив чималий фактичний матеріал, на підставі якого склав комплексну характеристику життя українського населення.

Дав опис розселення українців за методом історико-етнографічного районування.

Домінік П'єр Де ля Фліз пішов у відставку 1858 р. у чині надвірний радник.

Помер у місті Ніжині 1861 р.

Альбоми де ля Фліза[ред. | ред. код]

У підготовлених ним альбомах за програмами Російського географічного товариства та Київського навчального округу (робота йшла протягом 1848-1857 рр.), ілюстрованих численними малюнками, розглянуто різні аспекти культури та побуту селян, уміщено відомості про їх житло, одяг, звичаї, пам'ятки старовини, наведено народні перекази, пісні, прислів'я.

Показано певні етнографічні відмінності на рівні повітів та навіть сільських товариств (общин).

Рукописна дослідницька спадщина Де ля Фліза нині зберігається в Києві, Чернігові та Санкт-Петербурзі.

Етнографічні замальовки[ред. | ред. код]

Твори[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]