ГЕС-ГАЕС Іп

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС-ГАЕС Іп
42°44′36″ пн. ш. 0°30′58″ зх. д. / 42.74336111113877479° пн. ш. 0.51630555558333779° зх. д. / 42.74336111113877479; -0.51630555558333779Координати: 42°44′36″ пн. ш. 0°30′58″ зх. д. / 42.74336111113877479° пн. ш. 0.51630555558333779° зх. д. / 42.74336111113877479; -0.51630555558333779
Країна Іспанія Іспанія
Стан діюча
Річка Барранко-де-Іп, Арагон
Каскад гідровузол у сточищі Арагону
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1969
Основні характеристики
Установлена потужність 84 (турбінний режим) / 97,5 (насосний режим)  МВт
Середнє річне виробництво 29,5  млн кВт·год
Тип ГЕС дериваційна, гідроакумулююча
Розрахований напір 943 (турбінний режим) / 972 (насосний режим)  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Пелтон
Кількість та марка турбін 3 + 3 насоси
Витрата через турбіни 3х3,3 (турбінний режим) / 3х2,9 (насосний режим)  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів 3 мотор-генератори
Потужність гідроагрегатів 3х32,5 (насосний режим)  МВт
Основні споруди
Тип греблі кам'яно-накидна (верхній резервуар), контрфорсна (нижній резервуар)
Висота греблі 31 (верхній резервуар), 32 (нижній резервуар)  м
Довжина греблі 158 (верхній резервуар), 114 (нижній резервуар)  м
Власник Acciona
ГЕС-ГАЕС Іп. Карта розташування: Іспанія
ГЕС-ГАЕС Іп
ГЕС-ГАЕС Іп
Мапа
Мапа

ГЕС-ГАЕС Іп — гідроелектростанція на північному сході Іспанії, в регіоні Арагон. Входить до складу гідровузла у сточищі річки Арагон (ліва притока Ебро, яка належить до басейну Балеарського моря), що дренує південний схил Піренеїв.

Верхній резервуар станції створили на основі природного озера у верхів'ї лівої притоки Арагону Барранко-де-Іп. Зведена тут кам'яно-накидна гребля із глиняним ядром заввишки 31 метр та завдовжки 158 метрів, на яку використали 253 тис. м3 матеріалу,[1] утримує водойму ємністю 5,3 млн м3. Її природний водозбірний басейн дуже малий (лише 7,2 км2), тому заповнення відбувається переважно під час закачування води в режимі гідроакумуляції.

Нижній резервуар об'ємом 0,59 млн м3 створений на Арагоні за допомогою контрфорсної греблі Канфранк заввишки 32 метри та завдовжки 114 метрів. На шляху від верхнього до нижнього резервуарів дериваційний тунель станції через бокове відгалуження отримує додатковий ресурс із струмка Ісеріас (права притока Барранко-де-Іп).

Машинний зал обладнано трьома турбінами типу Пелтон потужністю загальною 84 МВт, які працюють при напорі у 943 метри. Для роботи в режимі гідроакумуляції станція має насосне обладнання, що здійснює підйом води на висоту 972 метри. Воно включає допоміжні (подають воду з водосховища Канфранк) та основні (закачують її у верхній резервуар) насоси[2][3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. SEPREM - Sociedad Española de Presas y Embalses. www.seprem.es. Архів оригіналу за 20 серпня 2017. Процитовано 20 серпня 2017.
  2. FRANCISCO GALÁN SORALUCE CENTRALES HIDROELÉCTRICAS Y PRESAS DEL ALTO ARAGÓN (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 лютого 2021.
  3. Frigo, A. A.; Pistner, C. (1 серпня 1980). Evaluation of Advanced Turbomachinery for Underground Pumped Hydroelectric Storage. Part 3. Multistage Unregulated Pump/Turbines for Operating Heads of 1000 to 1500 M (English) . № ANL/ES-102. Процитовано 20 серпня 2017.