Арагон

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Арагон (значення).

Арагон
ісп. Aragón араг. Aragón кат. Aragó
Герб Арагону Прапор Арагону
Столиця	Сарагоса
Країна	Іспанія
Межує з: Наварра, Ла-Ріоха, Кастилія і Леон, Кастилія-Ла-Манча, Валенсія, Каталонія
Провінції	Сарагоса Теруель Уеска
Офіційна мова	іспанська
Населення
- повне	1,28 млн чол. (2006)
- густота	26,77
Етнікон	кат. aragonès, aragonesa ісп. Aragonano, aragonés(a)
Площа
- повна	47 719 км²
Висота
- максимальна	3 404 м (Ането)
Часовий пояс	UTC+1 і UTC+2
Статус автономії	16 серпня 1982 року
Президент	Марселіно Іґлєсіас Рікоу
Сенаторів	14
Депутатів	13
Вебсайт	aragon.es
Код ISO 3166-2	AR
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Арагон

Араго́н (ісп. Aragón, [aɾaˈɣon]; кат. Aragó, [əɾəˈɣo]; араг. Aragón) — іспанське автономне співтовариство. Розташовано на півночі Іспанії і межує з Францією і автономними співтовариствами Кастилія—Ла-Манча, Кастилія і Леон, Каталонія, Ла-Ріоха, Наварра і Валенсія. Днем Арагона є 23 квітня — день Святого Георгія (ісп. San Jorge), заступника регіону.

Демографія

Згідно з переписом 1991 року в Арагоні було 1,18 млн чол., тобто 2,95% від чисельності населення країни. Щільність населення становила 25,2 чол./км².

У 2005 році чисельність населення зросла до 1,27 млн чол. Це означає, що майже половина населення Арагона проживає в Сарагосі.

Мовна ситуація

Більшість жителів Арагона говорять кастильською (іспанською) мовою, яка є офіційною. У деяких районах регіону живуть носії арагонської і каталанської мов.

Кастильська є офіційною мовою і поширена на всій території регіону. Місцева кастильська має відмінні риси, обумовлені впливом арагонської мови.

Арагонською мовою говорять в невеликих населених пунктах в провінції Уеска. Загальне число носіїв — близько 12 000.

Каталанською мовою говорять у деяких районах (комарках) на сході Арагона, у так званій Західній смузі.

Географія

Площа Арагона становить 47 719 км² (четвертий регіон Іспанії за площею після Андалусії, Кастилії—Ла-Манча і Кастилії і Леона), з яких 17 274 км² припадає на Сарагосу, 15 636 км² на Уеску і 14 808 км² на Теруель.

Рельєф

В арагонських Піренеях знаходяться одні з найвищих гір цієї системи, що відокремлює Іспанію від Франції, найзначнішими серед них є: Ането (3 404 м), Монте Пердідо (3 355 м), Пердігеро (3 221 м), Котьєлья (2 912 м). В Піренеях знаходиться Національний парк Ордеса і Монте Пердідо.

Клімат

Ебро в Сарагосі

Хоча, у цілому, клімат Арагона можна віднести до проміжного між середземноморським і континентальним, на території Арагона існує велика кількість місць з різним мікрокліматом, що обумовлене орографією регіону. Середні температури залежать від висоти. У долині Ебро зими — відносно м'які, а влітку температура може досягати 40 °C. У гірських районах зими значно довші, а середні температури на 10 °C нижчі, ніж в долині.

Водні ресурси

Більшість арагонських річок є притоками Ебро, найбагатоводнішої річки Іспанії, яка ділить регіон на дві частини.

У руслі Ебро, поблизу від кордону з Каталонією, розташоване Мекіненське водосховище (ісп. Embalse de Mequinenza, 1 530 гм³, довжина — 110 км). Відоме в народі як «Арагонське море» (ісп. Mar de Aragón).

У Піренеях розташовані невеликі гірські озера, які називаються ібонами. Ці озера утворилися під час останнього обледеніння і зазвичай розташовані на висоті понад 2 000 метрів.

Історія

Див.: Історія Арагонського королівства.

У VIII столітті Арагон був завойований арабами, у IX столітті — франками і включений до складу Іспанської марки. У ході реконкісти Арагон перетворюється на королівство (XI століття), яке у XII столітті приєднує Каталонію, у XIII столітті — Сицилію, у XIV столітті — Сардинію, у XV столітті — Неаполь. У XV столітті в Арагоні відбувається низка селянських повстань, жорстоко придушених. В 1479 році Арагон об'єднується з Кастилією, чим покладено початок створенню єдиної іспанської держави.

Культура

Арагонська волинка

Народним танцем арагонців є енергійна і весела хота. Танок рясніє рухами і стрибками. У арагонській музиці традиційно використовуються такі інструменти як чікотен, чіфло (флейта), гайта де бото (волинка), дульсайна і акордеон.

У деяких районах виконується танок з мечами, що імітує бій між маврами і християнами.

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Посилання

• Уряд Арагону [Архівовано 22 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (ісп.)
• Арагонські кортеси [Архівовано 10 квітня 2007 у Wayback Machine.] (ісп.)
• Gastronomía Aragonesa [Архівовано 22 квітня 2007 у Wayback Machine.] (ісп.)
• Gran Enciclopedia Aragonesa [Архівовано 27 квітня 2007 у Wayback Machine.] (ісп.)
• Програма арагонського телебачення, вкл. перегляд он-лайн [Архівовано 10 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (ісп.)