ГЕС-ГАЕС Гранд-Мезон
| ГЕС-ГАЕС Гранд-Мезон (d'Eau-d'Olle) | |
|---|---|
| 45°08′44″ пн. ш. 6°03′03″ сх. д. / 45.14563950002777659° пн. ш. 6.051090900027777941° сх. д.Координати: 45°08′44″ пн. ш. 6°03′03″ сх. д. / 45.14563950002777659° пн. ш. 6.051090900027777941° сх. д. | |
| Країна |
 Франція |
| Адмінодиниця | Вожані |
| Стан | діюча |
| Річка | d'Eau-d'Olle |
| Початок будівництва | 1978 |
| В експлуатації з | 1987[1] |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1985 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 1800 (турбінний режим) / 1200 (насосний режим) МВт |
| Середнє річне виробництво | 3770 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна, гідроакумулююча |
| Розрахований напір | 906,5 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс, оборотні + Пелтон |
| Кількість та марка турбін | 8 + 4 |
| Витрата через турбіни | 1426 (турбінний режим) / 1080 (насосний режим) м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 12 |
| Потужність гідроагрегатів | 8х150 + 4х150 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | кам'яно-накидна (верхній резервуар), земляна (нижній резервуар) |
| Висота греблі | 140 (верхній резервуар), 44 (нижній резервуар) м |
| Довжина греблі | 550 (верхній резервуар), 430 (нижній резервуар) м |
| ЛЕП | 400 |
| Власник | Electricité de France |
| Оператор | Électricité de France |
  ГЕС-ГАЕС Гранд-Мезон | |
| Мапа | |
 | |
ГЕС-ГАЕС Гранд-Мезон (d'Eau-d'Olle) (фр. Barrage de Grand'Maison) — гідроелектростанція на південному сході Франції.
Обидва резервуари цієї гідроакумулюючої станції спорудили на Eau-d'Olle (права притока річки Romanche, яка через Драк, Ізер та Рону належить до басейну Ліонської затоки Середземного моря), що дренує центральну частину Альп Дофіне. Верхнє водосховище площею поверхні 2,2 км2 та об'ємом 137 млн м3 утримує кам'яно-накидна гребля Grand'Maison заввишки 140 метрів, завдовжки 550 метрів та завтовшки від 10 до 520 метрів, на спорудження якої пішло 12,4 млн м3 матеріалу.[2] Нижній резервуар об'ємом 15,4 млн м3 створений земляною греблею Verney заввишки 44 метри, завдовжки 430 метрів та завтовшки від 10 до 195 метрів, яка потребувала 1,55 млн м3 матеріалу.[3]
Від верхнього резервуара до машинного залу веде дериваційний тунель завдовжки 7,1 км, який переходить у три похилі напірні галереї довжиною по 1,45 км. Така схема створює напір до 906,5 метра.
Машинний зал станції складається з двох частин. У наземній розміщено чотири турбіни типу Пелтон потужністю по 150 МВт. Під нею розташоване підземне приміщення з вісьмома оборотними турбінами типу Френсіс потужністю по 150 МВт (як у турбінному, так і в насосному режимах). У сукупності це забезпечує виробництво до 3,8 млрд кВт-год електроенергії на рік.
Зв'язок з енергосистемою відбувається по ЛЕП, що працює під напругою 400 кВ.[4][5]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://www.isere.gouv.fr/content/download/24132/189387/file/fiche_grand_maison_juin2010.pdf
- ↑ Grand'Maison Dam (Vaujany, 1985) | Structurae. Structurae (англ.). Архів оригіналу за 27 серпня 2018. Процитовано 9 серпня 2017.
- ↑ Barrage du Verney (Allemond, 1984) | Structurae. Structurae (англ.). Архів оригіналу за 5 вересня 2018. Процитовано 9 серпня 2017.
- ↑ Hydrelect - Rhône-Alpes - Grand Maison (centrale). www.hydrelect.info. Архів оригіналу за 9 серпня 2017. Процитовано 9 серпня 2017.
- ↑ Grand Maison Pumped Storage Hydroelectric Power Station France - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Архів оригіналу за 30 червня 2017. Процитовано 9 серпня 2017.