ГЕС-ГАЕС Сардар-Саровар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС-ГАЕС Сардар-Саровар
Sardar Sarovar Dam partially completed.JPG
21°49′49″ пн. ш. 73°44′50″ сх. д. / 21.83027777780577949° пн. ш. 73.74722222224978907° сх. д. / 21.83027777780577949; 73.74722222224978907Координати: 21°49′49″ пн. ш. 73°44′50″ сх. д. / 21.83027777780577949° пн. ш. 73.74722222224978907° сх. д. / 21.83027777780577949; 73.74722222224978907
Країна Індія Індія
Адмінодиниця Songadh[d]
Стан діюча
Річка Нармада
Каскад каскад на Нармаді
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 20052006 (ГЕС-ГАЕС)
Основні характеристики
Установлена потужність 1200 (ГЕС-ГАЕС), 250 (ГЕС на каналі)  МВт
Тип ГЕС пригреблева, гідроакумулююча
Розрахований напір 224 (ГЕС-ГАЕС), 36 (ГЕС на каналі)  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Френсіс, оборотні (ГЕС-ГАЕС), Каплан (ГЕС на каналі)
Кількість та марка турбін 6 Hitachi / BHEL (ГЕС-ГАЕС), 5 (ГЕС на каналі)
Витрата через турбіни 6х212 (ГЕС-ГАЕС), 5х158 (ГЕС на каналі)  м³/сек
Кількість та марка гідрогенераторів 6 Toshiba / BHEL (ГЕС-ГАЕС), 5 BHEL (ГЕС на каналі)
Потужність гідроагрегатів 6х200 (ГЕС-ГАЕС), 5х50 (ГЕС на каналі)  МВт
Основні споруди
Тип греблі бетонна гравітаційна
Висота греблі 163  м
Довжина греблі 210  м
Власник Gujarat State Electricity Corporation
Сайт sardarsarovardam.org
ГЕС-ГАЕС Сардар-Саровар. Карта розташування: Індія
ГЕС-ГАЕС Сардар-Саровар
ГЕС-ГАЕС Сардар-Саровар
Мапа
ГЕС-ГАЕС Сардар-Саровар у Вікісховищі?

ГЕС-ГАЕС Сардар-Саровар — гідроелектростанція на заході Індії у штаті Гуджарат. Знаходячись після ГЕС Махешвар, становить нижній ступінь у каскаді на річці Нармада, яка тече у широтному напрямку між горами Віндх'я на півночі і Сатпура на півдні та впадає у Камбейську затоку Аравійського моря (можливо відзначити, що в сукупності регіон Віндх'я/Нармада/Сатпура відділяє Індо-Гангську рівнину від плоскогір'я Декану).

Вид на греблю з нижнього б'єфу

У межах проекту річку перекрили бетонною гравітаційною греблею висотою 163 метри та довжиною 1210 метрів, яка потребувала 6,82 млн м3 матеріалу. Вона утримує водосховище з площею поверхні 349 км2 та об'ємом 9,5 млрд м3 (корисний об'єм 5,8 млрд м3), в якому припустиме коливання рівня поверхні в операційному режимі між позначками 111 та 140 метрів НРМ.

Під греблею облаштували заглиблений у скелю машинний зал, обладнаний шістьма оборотними турбінами типу Френсіс по 200 МВт, які працюють при напорі у 224 метри.[1][2][3]

Для забезпечення роботи станції в гідроакумулюючому режимі за пару сотень метрів нижче від головної греблі річку перекрили невисокою допоміжною спорудою, котра створює нижній резервуар.

При роботі в режимі ГЕС відпрацьована вода відводиться у річку через відвідний тунель довжиною 0,3 км та відкритий канал довжиною 1,2 км.

Іригаційний канал комплексу

Крім того, при виході у прокладений по правобережжю іригаційний канал облаштували ще один машинний зал, обладнаний п'ятьма турбінами типу Каплан потужністю по 50 МВт, які працюють при напорі у 36 метрів.[4]

Примітки[ред. | ред. код]