Аравійське море
 | |
| 18° пн. ш. 66° сх. д. / 18° пн. ш. 66° сх. д. | |
| Розташування | Індійський океан |
|---|---|
| Довжина | 2400 км |
| Площа | 3683 тис. км² |
| Найбільша глибина | 5203 м |
| Середня глибина | 2734 м |
| Об'єм | 10 070 тис. км³ |
| Впадаючі річки | Інд, Дашт |
 | |
 Аравійське море у Вікісховищі | |
Аравійське море (англ. Arabian Sea) — напівзамкнене окраїнне море Індійського океану, між півостровами Сомалі, Аравійським та Індостан[1]. Омиває береги Ємену, Оману, ОАЕ, Ірану, Пакистану, Індії, Джибуті, Сомалі. Площа 3683 тис. км²[1]. Середня глибина 2734 м, найбільша — 5203 км²[2][3]. Об'єм води 10 070 тис. км³. Солоність морської води досить висока — 35,8-36,5 ‰[1][3].
Назва[ред. | ред. код]
Від чого?
Фізико-географічне положення[ред. | ред. код]
Межі й протоки[ред. | ред. код]
Острови[ред. | ред. код]
Островів мало, усі вони розташовані поблизу берегів. Найбільші групи островів: Сокотра, Лаккадівські[1].
Береги[ред. | ред. код]
Береги високі, скелясті, місцями низовинні дельтові, місцями зручні бухти й затоки[2]. Найбільші затоки[2]:
- Аденська затока на заході, сполучається Баб-ель-Мандебською затокою з Червоним морем;
- Оманська затока на північному заході, сполучається Ормузькою протокою з Перською затокою
- Кач на північному сході;
- Камбейська затока на північному сході.
Річковий стік[ред. | ред. код]
Найбільшою річкою басейну Аравійського моря є Інд, що впадає на північному сході[3].
Геологія і рельєф дна[ред. | ред. код]
Тектоніка[ред. | ред. код]
Рельєф дна[ред. | ред. код]
Донні відклади[ред. | ред. код]
Корисні копалини[ред. | ред. код]
Клімат[ред. | ред. код]
Східна і південна акваторія моря лежать в субекваторіальному, а північна і західна — в тропічному кліматичному поясі[4]. Умовна межа проходить по лінії від Африканського рогу до дельти Інду[5]. У східній частині влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Сезонні амплітуди температури повітря незначні. У літньо-осінній період часто формуються тропічні циклони[5]. Західна частина моря знаходиться під впливом тропічних повітряних мас. Це жарка посушлива зона з великими добовими амплітудами температури повітря. Сезонний хід температури повітря чітко відстежується. Переважають пасатні вітри. У теплий сезон утворюються тропічні циклони[5]. Атмосферні опади: на заході в умовах тропічного клімату 25-125 мм на рік; на сході — до 3000 мм[3].
Зима[ред. | ред. код]
Зима ясна, суха.
Літо[ред. | ред. код]
Літо хмарне, дощове, з штормовими вітрами і тропічними циклонами (квітень — листопад).
Гідрологія[ред. | ред. код]
Температура води[ред. | ред. код]
Температура води від +22 +29 °C.
Водні маси[ред. | ред. код]
Під впливом глибинних вод Червоного моря і Перської затоки в Аравійському морі на глибинах до 1500 м температура морської води перевищує +5 °C, солоність — більша за 35,0 ‰[3].
Конвекція[ред. | ред. код]
Морські течії[ред. | ред. код]
Течії в поверхневому шарі спрямовані взимку на південний захід, в північній частині моря утворюється антициклональний колообіг; влітку — на північний схід, в північній частині моря — циклональний колообіг[1][3].
Припливи й хвилювання[ред. | ред. код]
Припливи неправильні, подобові (до 5,1 м).
Льодовий режим[ред. | ред. код]
Гідрохімія[ред. | ред. код]
Солоність[ред. | ред. код]
Солоність — 35,8—36,5 ‰.
Біологія[ред. | ред. код]
В акваторії моря виділяють наступні екорегіони в індо-західнотихоокеанській морській зоогеографічній провінції: Аденської, Перської і Оманської заток, східноаравійське і західноіндійське узбережжя, район Мальдівських островів[6].
З зоогеографічного погляду донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м належить до індо-західнопацифічної області тропічної зони[7].
Водяться дюгонь, летючі риби, тунець, меч-риба, оселедці, вітрильники[1].
Історія[ред. | ред. код]
Господарське використання[ред. | ред. код]
Судноплавство[ред. | ред. код]
Порти[ред. | ред. код]
Порти: Мумбаї (Бомбей), Карачі, Абадан, Аден[1][2].
Рибальство[ред. | ред. код]
Розвинуте рибальство (тунець, меч-риба та інша).
Енергетика[ред. | ред. код]
Нафтовидобувна промисловість[ред. | ред. код]
Рекреація і туризм[ред. | ред. код]
Геополітична складова[ред. | ред. код]
Дослідження[ред. | ред. код]
Стихійні лиха[ред. | ред. код]
Екологія і охорона природи[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж Аравійське море // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ а б в г Аравийское море // Большая советская энциклопедия / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Тома 1–30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.).
- ↑ а б в г д е (рос.) Аравийское море // Краткая географическая энциклопедия. Том 1: Ааре — Дятьково / Главный редактор Григорьев А. А. — М.: Советская энциклопедия, 1960. — 563 с.
- ↑ Атлас 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
- ↑ а б в (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
- ↑ (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
- ↑ (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]-->
Література[ред. | ред. код]
- (рос.) Богданов Д. В. Океаны и моря накануне XXI века (Человек и окружающая среда). — М. : Наука, 1991. — 128 с. ISBN 5-02-002065-6.
- (рос.) Суховей В. Ф. Моря мирового океана. — Л. : Гидрометеоиздат, 1980. — 288 с.
- (рос.) Муромцев А. М. Основные черты гидрологии Индийского океана. — Л., 1959.
- (англ.) Wooster W. S., Schaefer М. В., Robinson М. К., Atlas of the Arabian sea for Fishery Oceanography, La Jolla, 1967.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Аравійське море |
- (рос.) Аравійське море — в публікаціях часопису «Вокруг света».
| |||||||||||||||||||
- ↑ (рос.) Словарь современных географических названий / Под общ. ред. акад. В. М. Котлякова. Институт географии РАН. — Е. : У-Фактория, 2003. ISBN 5-94799-148-9
- ↑ (англ.) Limits of Oceans and Seas, 3rd edition. International Hydrographic Organization. 1953.
- ↑ (англ.) [ Arabian Sea] // Encyclopædia Britannica.
- ↑ (рос.) [ Аравийское море] // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
- ↑ (рос.) Аравийское море // Морской энциклопедический словарь. Том 1: А — И. / под ред. В. В. Дмитриева. — Л. : Судостроение, 1991. — 504 с.: ил. — ISBN 5-7355-0280-8
- ↑ (рос.) Горкин А. П. География (Современная иллюстрированная энциклопедия). — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. ISBN 5-353-02443-5.
- ↑ (рос.) Залогин Б. С., Косарев А. Н. Моря (Природа мира). — М. : Мысль, 1999. — 400 с. ISBN 5-244-00624-Х
- ↑ (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., Лукьянова С. А., Никифоров Л. Г. Берега (Природа мира). — М. : Мысль, 1991. — 479 с. ISBN 5-244-00449-2
- ↑ (рос.) Горная энциклопедия: у 5 т. / за ред. Е. А. Козловского. — М. : Советская энциклопедия, 1984—1991. ISBN 5-85270-007-X.