Аравійське море

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Аравійське море
Locatie Arabische Zee.PNG
18° пн. ш. 66° сх. д. / 18° пн. ш. 66° сх. д. / 18; 66
Розташування Індійський океан
Довжина 2400 км
Площа 3683 тис. км²
Найбільша глибина 5203 м
Середня глибина 2734 м
Об'єм 10 070 тис. км³
Впадаючі річки Інд, Дашт
CS: Аравійське море у Вікісховищі

Аравійське море (англ. Arabian Sea) — напівзамкнене окраїнне море Індійського океану, між півостровами Сомалі, Аравійським та Індостан[1]. Омиває береги Ємену, Оману, ОАЕ, Ірану, Пакистану, Індії, Джибуті, Сомалі. Площа 3683 тис. км²[1]. Середня глибина 2734 м, найбільша — 5203 км²[2][3]. Об'єм води 10 070 тис. км³. Солоність морської води досить висока — 35,8-36,5 ‰[1][3].

Назва[ред.ред. код]

Фізико-географічне положення[ред.ред. код]

Межі й протоки[ред.ред. код]

Острови[ред.ред. код]

Островів мало, усі вони розташовані поблизу берегів. Найбільші групи островів: Сокотра, Лаккадівські[1].

Береги[ред.ред. код]

Береги високі, скелясті, місцями низовинні дельтові, місцями зручні бухти й затоки[2]. Найбільші затоки[2]:

Річковий стік[ред.ред. код]

Найбільшою річкою басейну Аравійського моря є Інд, що впадає на північному сході[3].

Геологія і рельєф дна[ред.ред. код]

Тектоніка[ред.ред. код]

Рельєф дна[ред.ред. код]

Донні відклади[ред.ред. код]

Корисні копалини[ред.ред. код]

Клімат[ред.ред. код]

Східна і південна акваторія моря лежать в субекваторіальному, а північна і західна — в тропічному кліматичному поясі[4]. Умовна межа проходить по лінії від Африканського рогу до дельти Інду[5]. У східній частині влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Сезонні амплітуди температури повітря незначні. У літнє-осінній період часто формуються тропічні циклони[5]. Західна частина моря знаходиться під впливом тропічних повітряних мас. Це жарка посушлива зона з великими добовими амплітудами температури повітря. Сезонний хід температури повітря чітко відстежується. Переважають пасатні вітри. У теплий сезон утворюються тропічні циклони[5]. Атмосферні опади: на заході в умовах тропічного клімату 25-125 мм на рік; на сході — до 3000 мм[3].

Зима[ред.ред. код]

Зима ясна, суха.

Літо[ред.ред. код]

Літо хмарне, дощове, з штормовими вітрами і тропічними циклонами (квітень — листопад).

Гідрологія[ред.ред. код]

Температура води[ред.ред. код]

Температура води від +22 +29 °C.

Водні маси[ред.ред. код]

Під впливом глибинних вод Червоного моря і Перської затоки в Аравійському морі на глибинах до 1500 м температура морської води перевищує +5 °C, солоність — більша за 35,0 ‰[3].

Конвекція[ред.ред. код]

Морські течії[ред.ред. код]

Течії в поверхневому шарі спрямовані взимку на південний захід, в північній частині моря утворюється антициклональний колообіг; влітку — на північний схід, в північній частині моря — циклональний колообіг[1][3].

Припливи й хвилювання[ред.ред. код]

Припливи неправильні, подобові (до 5,1 м).

Льодовий режим[ред.ред. код]

Гідрохімія[ред.ред. код]

Солоність[ред.ред. код]

Солоність — 35,8—36,5 ‰.

Біологія[ред.ред. код]

В акваторії моря виділяють наступні екорегіони в індо-західнотихоокеанській морській зоогеографічній провінції: Аденської, Перської і Оманської заток, східноаравійське і західноіндійське узбережжя, район Мальдівських островів[6].

У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м відноситься до індо-західнопацифічної області тропічної зони[7].

Водяться дюгонь, летючі риби, тунець, меч-риба, оселедці, вітрильники[1].

Історія[ред.ред. код]

Господарське використання[ред.ред. код]

Судноплавство[ред.ред. код]

Порти[ред.ред. код]

Порти: Мумбаї (Бомбей), Карачі, Абадан, Аден[1][2].

Рибальство[ред.ред. код]

Розвинуте рибальство (тунець, меч-риба та інша).

Енергетика[ред.ред. код]

Нафтовидобувна промисловість[ред.ред. код]

Рекреація і туризм[ред.ред. код]

Геополітична складова[ред.ред. код]

Дослідження[ред.ред. код]

Стихійні лиха[ред.ред. код]

Екологія і охорона природи[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е ж Аравійське море // Українська радянська енциклопедія : [у 12-ти т.] / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. а б в г Аравийское море // Большая советская энциклопедия / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Тома 1–30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.).
  3. а б в г д е (рос.) Аравийское море // Краткая географическая энциклопедия. Том 1: Ааре — Дятьково / Главный редактор Григорьев А. А. — М.: Советская энциклопедия, 1960. — 563 с.
  4. Атлас 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
  5. а б в (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  6. (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
  7. (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.

[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]-->

Література[ред.ред. код]

  • (рос.) Богданов Д. В. Океаны и моря накануне XXI века (Человек и окружающая среда). — М. : Наука, 1991. — 128 с. ISBN 5-02-002065-6.
  • (рос.) Суховей В. Ф. Моря мирового океана. — Л. : Гидрометеоиздат, 1980. — 288 с.
  • (рос.) Муромцев А. М. Основные черты гидрологии Индийского океана. — Л., 1959.
  • (англ.) Wooster W. S., Schaefer М. В., Robinson М. К., Atlas of the Arabian sea for Fishery Oceanography, La Jolla, 1967.

Посилання[ред.ред. код]

  1. (рос.) Словарь современных географических названий / Под общ. ред. акад. В. М. Котлякова. Институт географии РАН. — Е. : У-Фактория, 2003. ISBN 5-94799-148-9
  2. (англ.) Limits of Oceans and Seas, 3rd edition. International Hydrographic Organization. 1953.
  3. (англ.) [ Arabian Sea] // Encyclopædia Britannica.
  4. (рос.) [ Аравийское море] // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
  5. (рос.) Аравийское море // Морской энциклопедический словарь. Том 1: А — И. / под ред. В. В. Дмитриева. — Л. : Судостроение, 1991. — 504 с.: ил. — ISBN 5-7355-0280-8
  6. (рос.) Горкин А. П. География (Современная иллюстрированная энциклопедия). — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. ISBN 5-353-02443-5.
  7. (рос.) Залогин Б. С., Косарев А. Н. Моря (Природа мира). — М. : Мысль, 1999. — 400 с. ISBN 5-244-00624-Х
  8. (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., Лукьянова С. А., Никифоров Л. Г. Берега (Природа мира). — М. : Мысль, 1991. — 479 с. ISBN 5-244-00449-2
  9. (рос.) Горная энциклопедия: у 5 т. / за ред. Е. А. Козловского. — М. : Советская энциклопедия, 1984—1991. ISBN 5-85270-007-X.