ГЕС Велле
| ГЕС Велле | |
|---|---|
 | |
| 42°21′29″ пн. ш. 7°51′03″ зх. д. / 42.357916666667° пн. ш. 7.8508888888889° зх. д. | |
| Країна |  Іспанія |
| Адмінодиниця | Оренсе |
| Стан | діюча |
| Річка | Мінью |
| Каскад | каскад на Мінью |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1966 – 1967 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 86 МВт |
| Середнє річне виробництво | 320 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | руслова |
| Розрахований напір | 14,1 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Каплан |
| Кількість та марка турбін | 2 |
| Витрата через турбіни | 2х640 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 2х50 МВА |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | гравітаційна |
| Висота греблі | 26 м |
| Довжина греблі | 195 м |
| ЛЕП | 132 |
| Власник | Gas Natural Fenosa |
| Оператор | Naturgyd |
  ГЕС Велле | |
| Мапа | |
 | |
 ГЕС Велле у Вікісховищі | |
ГЕС Велле (ісп. Presas de Velle) – гідроелектростанція на північному заході Іспанії. Розташована між ГЕС Ос Пєарес (вище по течії) та ГЕС Кастрело, входить до каскаду на найбільшій річці Галісії Мінью.
Для роботи станції річку перекрили гравітаційною греблею висотою 26 метрів та довжиною 195 метрів, на спорудження якої пішло 55 тис м3 матеріалу.[1] Вона утворила водосховище з площею поверхні 2,3 км2 та об'ємом від 0,9 до 17 млн м3 (в залежності від рівня поверхні),[2] при цьому корисний об’єм складає до 9 млн м3.
У 1966-1967 роках станцію обладнали двома турбінами типу Каплан загальною потужністю 80 МВт, які при напорі 14,1 метра забезпечували виробництво 320 млн кВт-год електроенергії на рік. Хоча напір цієї ГЕС суттєво менше, ніж у розташованих вище станцій (Белесар, Ос Пєарес), проте завдяки розташуванню після впадіння великого лівого притоку Сіль вона працює зі значно більшим об'ємом води.[3] Після модернізації потужність станції зросла до 86 МВт.
На Велле розташований диспетчерський центр компанії Gas Natural Fenosa, з якого здійснюється управління 51 гідроелектростанцією.[4]
Зв’язок з енергосистемою відбувається по ЛЕП, що працює під напругою 220 кВ.
- ↑ SEPREM - Sociedad Española de Presas y Embalses. www.seprem.es. Архів оригіналу за 5 травня 2016. Процитовано 28 серпня 2017.
- ↑ ANEJO VI SISTEMAS DE EXPLOTACIÓN Y BALANCES PLAN HIDROLÓGICO DE LA DEMARCACIÓN HIDROGRÁFICA DEL MIÑO-SIL (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 серпня 2017.
- ↑ Presas de Velle, Castrelo y Freiera (PDF).[недоступне посилання]
- ↑ Nuevo centro de control en la Central Hidráulica de Velle. www.dinamotecnica.es. Архів оригіналу за 28 серпня 2017. Процитовано 28 серпня 2017.