Галісія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Галісія
ісп. Comunidad Autónoma de Galicia
гал. Comunidade Autónoma de Galiza
Escudo de Galicia.svg Flag of Galicia.svg
Герб Прапор
Столиця Сантьяго-де-Компостела
Країна Іспанія Іспанія
Офіційна мова іспанська
галісійська
Населення
 - повне 2,78 млн чол. (2008)
 - густота 94,11
Площа
 - повна 29 574 км²
Статус автономії 28 квітня 1981 року
Сенаторів 19
Депутатів 25
Веб-сайт www.xunta.gal
Код ISO 3166-2 GA
Localización de Galicia.png

Автономна спільнота Ґалісія (ісп. Comunidad Autónoma de Galicia, гал. Comunidade Autónoma de Galicia або, за старим написанням, Galiza) — автономна спільнота Іспанії. Розташована на північному заході Іберійського (Піренейського) півострова. Межує з Португалією на півдні та з іспанськими регіонами Кастилія і Леон і Астурія на сході, омивається Атлантичним океаном на півночі і на заході.

Географія[ред.ред. код]

Територія 29 574 км ² (7-е місце серед автономних співтовариств Іспанії). Область межує на сході з Астурією і Кастилією-Леоном, на півдні з Португалією, на заході омивається Атлантичним океаном, на півночі — водами Біскайської затоки; в південно-західному напрямку її перетинає річка Міньо.

Ґалісія складається з багатьох гірських ланцюгів в 975—1985 м заввишки, з численними розгалуженнями, створюючими лабіринт гір і горбів, долин і ярів. Береги, до яких знижується гірська тераса, мають дуже звивистий обрис. Вони усіяні безліччю виступаючих мисів, з яких найбільш крайні Фіністерра, Ортегаль і де ла Естака де Варес, так і безліччю бухт і заток, в які впадають прибережні річки, і які становлять собою безпечні гавані і рейди, зокрема затоки Корунья і Ферроль.

Завдяки впливу Атлантичного океану Ґалісія є частиною так званої Зеленої Іспанії — пам'яткою і гордістю королівства. Відрізняється високою екологією, здавна славиться своїми лікувальними термальними джерелами. Її клімат характеризується м'якою, але дощовою зимою і помірно теплим літом. Середня температура влітку 27 ° — 34 °C. Середня температура взимку 14 ° — 22 °C.

Ґрунт дуже родючий [Джерело?].

Історія[ред.ред. код]

У давнину територію сучасної Ґалісії називали «finis terrae» (край світу), на якому проживали кельтські племена ґаллеків (лат. Gallaeci або Callaeci). Звідси і пішла назва Ґалісія. У 136 до н.е. територія сучасної Ґалісії була завойована римлянами, однак, завдяки тому, що в цій частині Іспанії вони мали найменший вплив, кельти не втратили своєї культури. При імператорі Августі Галісія склала дієцезію Каллеція, потім, разом з Астурією — дієцезію Астурія і Галлеція; при Діоклетіані була утворена провінція Ґаллеція[1].

Після поділу Римської імперії, територія Ґалісії була в 410 році завойована свевами, ставши основним ядром їхньої держави. У 585 році Свевське королівство завоював король вестготів Леовігільд.

У 711 у Піренейський півострів захопили араби, однак Ґалісія практично не була зачеплена цим завоюванням. У горах Ґалісії сховалися численні біженці з півдня, і тут поступово сформувалися графства на чолі з місцевим дворянством. Після перемоги над арабами в 718 році королі Астурії підкорили Ґалісію.

У 10651072 роках Ґалісія була незалежним королівством, «столицею» якого було привілейоване місто Туй. У 1072 році вона була приєднана до Кастилії, але до кінця XV століття її залежність була майже номінальна: Ґалісія керувалася своїми сеньйорами, як самостійними державцями. XV століття відзначене посиленням втручання Кастилії в справи Ґалісії, де неодноразово спалахують народні повстання. Репресії короля проти ґалісійської знаті (1475—1480) і позбавлення її права посилати свого представника в кортеси втихомирили країну, і остаточно позбавили Ґалісію самостійності і перетворили її в одну з провінцій Іспанської монархії.

Після проголошення Іспанської республіки (1931) республіканці Галісії виробили проект галісійської автономії, який був схвалений проведеним у Ґалісії референдумом (28 червня 1936). Однак створенню автономії галісійського району завадив фашистський заколот, який почався 17-18 липня 1936 року.

28 квітня 1981 року Ґалісія отримала статус автономного співтовариства у складі Іспанії.

Демографія[ред.ред. код]

За даними останнього перепису населення (2008), Галісія нараховує 2783100 жителів. Також налічується близько трьох мільйонів галісійців, що переїхали здебільшого в інші автономні співтовариства Іспанії і до Аргентини.

Розміщення населення[ред.ред. код]

Ґалісія є п'ятим автономним співтовариством за кількістю жителів, а щільність населення в 93,6 жителів / км ² незначно перевищує середній показник по Іспанії. Населення Ґалісії розташовано в основному на узбережжі. Найбільшим містом області є Віго. Ґалісія налічує сім міст з населенням понад 20000 чоловік:

Політика[ред.ред. код]

Адміністративний устрій[ред.ред. код]

З XV-ого століття до 1833 року Галісія була розділена на сім адміністративних областей: Корунья, Сантьяго, Бетанзос, Мондоньедо, Туй, Луго, Оуренсе.

У 1833 році області були перетворені в чотири провінції: Ла-Корунья, Оренсе, Понтеведра, Луго.

Економіка[ред.ред. код]

З галузей промисловості в Галісії найрозвиненіші харчова промисловість (особливо рибоконсервна), суднобудування та хімічна промисловість(нафтопереробка). Головні промислові центри Галісії — Віго і Ла-Корунья.

В економіці Галісії провідне значення має аграрний сектор. У сільському господарстві і рибальстві зайнято понад 50% населення району. основні галузі сільського господарства — м'ясо-молочна, тваринництво, виноробство, плантації з фруктами.

Культура[ред.ред. код]

21 листопада 1922 року в Ла-Корунья народилася французька, або, як вважають іспанці, «іспанська актриса у вигнанні» Марія Касарес.

Кухня[ред.ред. код]

Кухня Галісії видається своєю різноманітністю і якістю продуктів, з ретельним контролем їх місця вирощування. У Галісійській кухні часто використовується риба і молюски.

Галісійська емпанада є типовою стравою Галісії, з начинкою з м'яса або риби.

Галісійське кальдо — це суп-бульйон, основними інгредієнтами якого є картопля і ріпа.

Також використовується рапіні з шинкою, типова страва для карнавалу, яке складається з вареної свинячої шинки з рапіні, картоплі і чорісо (типова Галісійська пікантна ковбаса). Широко використовуються краби.

Інша популярна страва — галісійський восьминіг, варений в традиційному мідному котлі, що подається на дерев'яній тарілці, дрібно нарізаним і змащеним оливковою олією, посипаним морською сіллю і паприкою.

Є кілька регіональних сортів сиру. Найвідоміший сир називається сир Queso Tetilla (буквально — Грудинка), названий так на честь своєї форми, схожої на груди жінки. Інші широко відомі різновиди включають сир Сан Сімон Вільяльба і плавлені сири, вироблені на території Арсу-Кертіс. У цій зоні виробляється також яловичина високої якості.

Класичний десерт — млинці, приготовані на основі борошна, молока і яєць. Коли готують їжу в період забою свиней, також використовують кров тварин для виготовлення ковбаси — кров'янки. У Сантьяго-де-Компостелла виробляється знаменитий мигдалевий торт Сантьяго.

У Галісії виробляють ряд високоякісних вин, таких як Албаріньо (Albariño), Рібейро (Ribeiro), Рібейра Сакра (Ribeira Sacra) і Вальдеоррас (Valdeorras). Використовуються місцеві сорти винограду, і дуже рідко виноград не з Галісії чи північної Португалії.

Цікаве[ред.ред. код]

Муніципальна пальоса в Бальбоа (Ель-Бьерсо)

Традиційним житлом галісійців, особливо в окрузі Тьерра-де-лос-Анкарес, до 1970-х років була пальоса — особливий тип круглого будинку. Галісійське село Пьорнедо (Piornedo), відоме своїми пальосами є історико-етнографічним музейним комплексом[2].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]


Іспанія Це незавершена стаття з географії Іспанії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Галісія Це незавершена стаття про Галісію.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Атлантичний океан Атлантичний океан Flag of Asturias.svg Астурія
Атлантичний океан Gray compass rose.svg Flag of Castilla y León.svg Кастилія-і-Леон
Португалія Португалія