ГЕС Еуме
| ГЕС Еуме | |
|---|---|
| 43°24′19″ пн. ш. 8°02′40″ зх. д. / 43.40547222224977730° пн. ш. 8.04455555558337920° зх. д.Координати: 43°24′19″ пн. ш. 8°02′40″ зх. д. / 43.40547222224977730° пн. ш. 8.04455555558337920° зх. д. | |
| Країна |
 Іспанія |
| Стан | діюча |
| Річка | Eume |
| Початок будівництва | 1955 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1960 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 54,4 МВт |
| Середнє річне виробництво | 180 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 249 м |
| Характеристики обладнання | |
| Кількість та марка турбін | 2 |
| Витрата через турбіни | 26,2 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 2 |
| Потужність гідроагрегатів | 2х27,2 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | аркова |
| Висота греблі | 103 м |
| Довжина греблі | 284 м |
| ЛЕП | 132 |
| Власник | Endesa |
  ГЕС Еуме | |
| Мапа | |
 | |
ГЕС Еуме (ісп. Eume) — гідроелектростанція на північному заході Іспанії в Галісії. Споруджена на річці Еуме, яка впадає в Атлантичний океан біля Ла-Корунья, створюючи естуарій Рія-де-Бетансос. Розташована нижче від водосховища малої ГЕС Ла-Рібейра (5,3 МВт), є найпотужнішою станцією на Еуме.
Використання гідроенергетичного потенціалу Еуме розпочали ще у 1903 році з греблі Ventureira, при якій працювала ГЕС de A Capela. На їх заміну[1] у 1960 році ввели новий потужний об'єкт, робота якого забезпечується водосховищем об'ємом 125 млн м3, створеним за допомогою аркової греблі висотою 103 метри та довжиною 284 метри, на яку пішло 225 тис. м3 матеріалу[2].
Зі сховища вода подається до машинного залу, розташованого дещо нижче на лівому березі річки. Для цього прокладено дериваційний тунель довжиною 2,8 км та діаметром 3,3 метра, який переходить у два напірні водоводи довжиною по 310 метрів при діаметрі 2 метри. Така схема забезпечує напір у 249 метрів.
Основне обладнання станції становлять дві турбіни потужністю по 27,2 МВт, які можуть виробляти до 180 (за іншими даними — 239) млн кВт·год електроенергії на рік[3][4].
Зв'язок з енергосистемою відбувається по ЛЕП, що працює під напругою 132 кВ.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ editor (26 березня 2015). Salto da Ventureira y las centrales del Eume. Turismo Industrial de la provincia de A Coruña (ісп.). Архів оригіналу за 31 серпня 2017. Процитовано 31 серпня 2017.
- ↑ SEPREM - Sociedad Española de Presas y Embalses. www.seprem.es. Архів оригіналу за 31 липня 2016. Процитовано 31 серпня 2017.
- ↑ March, Fundación Juan. Artículo: El Caudillo inaugura el salto del Rio Eume, en la Coruña - ABC - 13/09/1960 - Archivo Linz de la Transición española • Fundación Juan March. linz.march.es (ісп.). Архів оригіналу за 31 серпня 2017. Процитовано 31 серпня 2017.
- ↑ Documento ambiental para el proyecto de modernización de los desagües de fondo de la presa de Eume (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 31 серпня 2017.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |