ГЕС Місікуні

ГЕС Місікуні
17°05′48″ пд. ш. 66°19′48″ зх. д.
Країна	Болівія
Адмінодиниця	Кочабамба
Стан	діюча
Річка	Río Misicuni
Початок будівництва	1997 (дериваційний тунель)
В експлуатації з	2017
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів	2018
Основні характеристики
Установлена потужність	126  МВт
Тип ГЕС	дериваційна
Розрахований напір	947  м
Характеристики обладнання
Тип турбін	Пелтон
Кількість та марка турбін	3 Rainpower
Кількість та марка гідрогенераторів	3 по 49,5 МВА (2 General Electric + 1 Siemens)
Потужність гідроагрегатів	3х42,8  МВт
Основні споруди
Тип греблі	земляна
Висота греблі	120  м
Довжина греблі	490  м
ЛЕП	115
Власник	Empresa Nacional de Electricidad
ГЕС Місікуні
Мапа
ГЕС Місікуні у Вікісховищі

ГЕС Місікуні (ісп. Presa Misicuni) — гідроелектростанція в центральній частині Болівії. Становить частину комплексного проекту, котрий має за мету виробітку енергії під час водопостачання долини міста Кочабамба (четверте за величиною в країні).

Забір води для проекту організовано з Río Misicuni, лівої твірної Río Altamachi, котра в свою чергу є лівою притокою Río Santa Elena (права твірна Бені, лівої твірної Мадейри, яка вже нарешті впадає праворуч до Амазонки). Далі ресурс постачається на південь у напрямку Кочабамби, перепад висот на виході до якої і дозволяє одночасно виробляти електроенергію.

Перший етап проекту, реалізований у 1997—2005 роках, включав спорудження тунелю довжиною 19,5 км та діаметром 3,5/4 метри (в залежності від форми окремих ділянок) від водозаборів у верхів'ях Río Misicuni (гірський хребет Cordillera del Tunari). На другому етапі передбачалось звести велику греблю одразу після злиття витоків цієї річки (потоки Titiri та Serketa Mayu) та спорудити машинний зал з трьома турбінами загальною потужністю понад 120 МВт. Первісно розраховували, що цей етап завершать вже у 2011-му, проте переможець тендеру не впорався з завданням. Як наслідок, з 2014 року за справу взялась китайська компанія САМС, котра й фіналізувала будівництво греблі в середині 2016-го. Втім, для заповнення сховища потрібно було ще перечекати дощовий сезон 2016/2017, а вихід на повну потужність планувався на 2018 рік.

Гребля проекту Misicuni виконана як земляна споруда висотою 120 метрів і завдовжки 490 метрів, яка потребувала 3,8 млн м³ матеріалу. Крім того, знадобились 38 тис. м³ ущільненого котком бетону та проведення екскавації 2,9 млн м³ порід (у т. ч. 130 тис. м³ скельних). Під час будівництва відведення води з майданчику здійснювалось за допомогою тунелю довжиною 0,4 км. Споруда утримує водосховище з площею поверхні 4,6 км² та об'ємом 185 млн м³ (корисний об'єм 154 млн м³).

Другий етап (будівництво власне ГЕС) передбачав також спорудження балансувального резервуару, ділянки низьконапірного тунелю довжиною 0,7 км та напірного водоводу завдовжки 3,8 км з діаметром 1,6 метра, котрий прямує по схилу гори в долину Кочабамби.

Основне обладнання станції становлять три турбіни типу Пелтон потужністю по 42,8 МВт, які використовують напір у 947 метрів.

Відпрацьована вода потрапляє у нижній балансувальний резервуар об'ємом 280 тис. м³, котрий дозволяє стабілізувати подальший відпуск ресурсу на іригаційні потреби.

Для видачі продукції її напруга піднімається до 115 кВ.

Запроектований також третій етап, який буде реалізований в залежності від вирішення питання фінансування. Він передбачає спорудження тунелів довжиною 20 км для подачі додаткового ресурсу зі сточищ Putucuni та Vizcachas, що дозволить забезпечити нормальне завантаження всіх трьох гідроагрегатів ГЕС — наразі з Río Misicuni постачається 3,2 м³/с, тоді як по завершенні третього етапу цей показник повинен зрости майже вдвічі до 6,1 м³/с.