ГЕС Ніва 3

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Ніва 3
67°13′13″ пн. ш. 32°26′17″ сх. д. / 67.22027778002778575° пн. ш. 32.43833333002777408° сх. д. / 67.22027778002778575; 32.43833333002777408Координати: 67°13′13″ пн. ш. 32°26′17″ сх. д. / 67.22027778002778575° пн. ш. 32.43833333002777408° сх. д. / 67.22027778002778575; 32.43833333002777408
Країна Росія Росія
Стан діюча
Річка Ніва
Каскад каскад на Ніві
Початок будівництва 1937
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 19491950
Основні характеристики
Установлена потужність 155,5  МВт
Середнє річне виробництво 877  млн кВт·год
Тип ГЕС дериваційна
Розрахований напір 74  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Френсіс
Кількість та марка турбін 4 РО 82-ВМ-295
Витрата через турбіни 4х62  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів 4 СВ 655/110-32
Потужність гідроагрегатів 3х38,5 + 1х40  МВт
Основні споруди
Тип греблі земляна + бетонний водоскид
Висота греблі 19  м
Довжина греблі 264 + 33  м
ЛЕП 150
Власник ТГК-1
ГЕС Ніва 3. Карта розташування: Росія
ГЕС Ніва 3
ГЕС Ніва 3
Мапа
Мапа
CMNS: ГЕС Ніва 3 у Вікісховищі

ГЕС Ніва 3 — гідроелектростанція у Мурманській області Росії. Знаходячись після ГЕС Ніва 2, становить нижній ступінь каскаду на річці Ніва, яка впадає до Кандалакської затоки Білого моря.

У межах проекту річку перекрили земляною греблею висотою 19 метрів та довжиною 264 метра, до якої прилягає бетонна водоскидна секція довжиною 33 метра. Створений греблею підпір створив водосховище Плесозеро з площею поверхні 1,6 км2 та об'ємом 7,8 млн м3 (корисний об'єм 2,5 млн м3).

Зі сховища через прокладені по правобережжю підвідний тунель довжиною 2,8 км та канал довжиною 1,1 км ресурс подається до місця розташування машинного залу. Останній споруджений у підземному виконанні на глибині 75 метрів та має розміри 62х14 метрів. Під час Другої світової війни цей недобудований об'єкт виявився затопленим, проте по завершенні бойових дій роботи відновились та завершились введенням у 1949—1950 роках чотирьох гідроагрегатів.

Основне обладнання станції становлять чотири турбіни типу Френсіс — три потужністю по 38,5 МВт та одна з показником у 40 МВт, які використовують напір 74 метра та забезпечують виробництво 877 млн кВт-год електроенергії на рік.

Відпрацьована вода транспортується до Кандалакської затоки по відвідному тунелю довжиною 2,7 км та каналу довжиною 0,7 км.

Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 110 кВ.[1][2]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Нива ГЭС-3. Турбоблог Нау. 25 вересня 2015. Архів оригіналу за 27 травня 2019. Процитовано 27 травня 2019.
  2. Гидроузел Нива-3. www.lhp.rushydro.ru. Архів оригіналу за 27 травня 2019. Процитовано 27 травня 2019.