ГЕС Сантьяго-Харес
| ГЕС Сантьяго-Харес | |
|---|---|
| 42°23′34″ пн. ш. 7°05′20″ зх. д. / 42.39297222224977446° пн. ш. 7.08913888891667821° зх. д.Координати: 42°23′34″ пн. ш. 7°05′20″ зх. д. / 42.39297222224977446° пн. ш. 7.08913888891667821° зх. д. | |
| Країна |  Іспанія |
| Стан | діюча |
| Річка | Ріо-Харес |
| Каскад | каскад на Ріо-Харес |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1967 – 1968 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 51,2 МВт |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 235 м |
| Характеристики обладнання | |
| Кількість та марка турбін | 2 |
| Витрата через турбіни | 28 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 2 |
| Потужність гідроагрегатів | 2х25,6 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | гравітаційна |
| Висота греблі | 73 м |
| Довжина греблі | 212 м |
| ЛЕП | 220 |
| Власник | Iberdrola |
  ГЕС Сантьяго-Харес | |
| Мапа | |
 | |
ГЕС Сантьяго-Харес (ісп. Santiago-Jares) – гідроелектростанція на північному заході Іспанії. Знаходячись після ГЕС Прада, становить нижній ступінь в каскаді на річці Ріо-Харес, яка впадає праворуч у Бібей (через Сіль належить до сточища найбільшої річки Галісії Мінью).
Для роботи станції річку перекрили гравітаційною греблею Санта-Еулалія заввишки 73 метрів та завдовжки 212 метрів, на спорудження якої пішло 72 тис м3 бетону.[1] Вона утримує водосховище із площею поверхні 3,4 км2 та об'ємом 10 млн м3.[2] Накопичена вода подається по дериваційному тунелю на північ в долину річки Сіль, де на відстані майже 5 км від сховища, після верхнього балансуючого резервуару, починається напірний водогін завдовжки 0,5 км до машинного залу.
Основне обладнання станції становлять два гідроагрегати потужністю по 25,6 МВт, які працюють при напорі 235 метрів.[3] Варто відзначити, що вони розташовані на одному майданчику із машинним залом ГЕС Сантьяго-Сіль (14,4 МВт), забір води для якої відбувається із Сіль дещо вище по течії.
Зв'язок з енергосистемою відбувається по ЛЕП, що працює під напругою 220 кВ.
- ↑ SEPREM - Sociedad Española de Presas y Embalses. www.seprem.es. Архів оригіналу за 10 серпня 2016. Процитовано 22 серпня 2017.
- ↑ SENDA VERDE DO XARES (A VEIGA) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 червня 2013.
- ↑ ANEJO VI SISTEMAS DE EXPLOTACIÓN Y BALANCES PLAN HIDROLÓGICO DE LA DEMARCACIÓN HIDROGRÁFICA DEL MIÑO-SIL (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 серпня 2017.