ГЕС Хассана I

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Хассана I
31°48′50″ пн. ш. 6°49′22″ зх. д. / 31.81388889002777987° пн. ш. 6.822777780028° зх. д. / 31.81388889002777987; -6.822777780028Координати: 31°48′50″ пн. ш. 6°49′22″ зх. д. / 31.81388889002777987° пн. ш. 6.822777780028° зх. д. / 31.81388889002777987; -6.822777780028
КраїнаМарокко Марокко
АдмінодиницяAzilal Provinced
Стандіюча
Річкауед Lakhdar
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів1991
Основні характеристики
Установлена потужність67,2  МВт
Середнє річне виробництво132  млн кВт·год
Тип ГЕСпригреблева
Характеристики обладнання
Тип турбінФренсіс
Кількість та марка турбін1 Neyrpic
Кількість та марка гідрогенераторів1
Потужність гідроагрегатів1х67,2  МВт
Основні споруди
Тип гребліземляна
Висота греблі145  м
ВласникOffice National de l'Electricite (ONE)
ГЕС Хассана I. Карта розташування: Марокко
ГЕС Хассана I
ГЕС Хассана I
Мапа
Мапа

ГЕС Хассана І — гідроелектростанція у центральній частині Марокко, розташована на північному схилі Високого Атласу на уеді Lakhdar (права притока уеду Tessaout, який в свою чергу є лівою притокою найдовшої річки країни Умм-ер-Рбія).

Станція є частиною гідрокомплексу, призначеного забезпечити постачання води з уеду Lakhdar для зрошення 7 тисяч гектарів земель у долині Tessaout та 35 тисяч гектарів у розташованій далі на захід долині річки Тасніфт (протікає поблизу третього за значенням міста країни Марракеша). У сховищі Хассана I здійснюється накопичення ресурсу з наступним дозованим постачанням у відповідності до потреб іригації. Для цього в 1986 році уед перекрили земляною греблею висотою 145 метрів (найвища земляна гребля в Африці), яка утримує водойму з площею поверхні 6,7 км2 та об'ємом 273 млн м3.

А в 1991 році ввели в експлуатацію машинний зал, споруджений у підземному виконанні в розташованому праворуч від греблі гірському масиві. Він обладнаний однією турбіною типу Френсіс потужністю 67,2 МВт, яка забезпечує виробництво 132 млн кВт-год електроенергії на рік.

Відпрацьована вода повертається в уед, на якому за кілька десятків кілометрів нижче за течією створене компенсаційне водосховище Сіді-Дрісс, звідки бере початок канал завдовжки 120 км до долини Тасніфту. Можливо відзначити, що частина перекинутої з уеду Lakhdar води використовується для водопостачання Марракешу.[1][2]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Portail du Secrétariat d'Etat Chargé de l'Eau et de l'Environnement. 9 жовтня 2011. Архів оригіналу за 9 жовтня 2011. Процитовано 5 січня 2018.
  2. Hassan I Hydroelectric Power Project - GEO. webcache.googleusercontent.com (англ.). Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 5 січня 2018.