ГЕС Chute-à-la-Savane
ГЕС Chute-à-la-Savane | |
---|---|
48°45′12″ пн. ш. 71°50′23″ зх. д. / 48.75347200002777726° пн. ш. 71.8399440000277849° зх. д.Координати: 48°45′12″ пн. ш. 71°50′23″ зх. д. / 48.75347200002777726° пн. ш. 71.8399440000277849° зх. д. | |
Країна | Канада |
Адмінодиниця | Квебек |
Стан | діюча |
Річка | Перібонка |
Каскад | каскад у сточищі Сагне |
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1953 |
Основні характеристики | |
Установлена потужність | 210 МВт |
Тип ГЕС | пригреблева |
Розрахований напір | 33,5 м |
Характеристики обладнання | |
Тип турбін | Френсіс |
Кількість та марка турбін | 5 |
Витрата через турбіни | 810 м³/с |
Кількість та марка гідрогенераторів | 5 |
Потужність гідроагрегатів | 5х42 МВт |
Основні споруди | |
Тип греблі | бетонна гравітаційна |
Висота греблі | 40 м |
Довжина греблі | 942 м |
Власник | Rio Tinto Alcan |
Мапа | |
ГЕС Chute-à-la-Savane — гідроелектростанція у канадській провінції Квебек. Знаходячись між ГЕС Chute-du-Diable (вище по течії) та ГЕС l'Isle Maligne, входить до складу каскаду у сточищі річки Сагне, яка за 180 км на північний схід від міста Квебек впадає ліворуч до річки Святого Лаврентія (дренує Великі озера).
Станція розташована на річці Перібонка, найбільшому допливу озера Сен-Жан, з якого й бере початок згадана вище Сагне. В межах проекту звели бетонну гравітаційну греблю висотою 40 метрів та довжиною 942 метри, яка утримує водосховище з площею поверхні 18,5 км2 та об'ємом 625 млн м3.[1]
Пригреблевий машинний зал обладнали п'ятьма турбінами типу Френсіс потужністю по 42 МВт, які використовують напір у 33,5 метра.[2][3]
Нижче від ГЕС Chute-à-la-Savane Перібонка впадає до озера Сен-Жан, так що наступні станції каскаду розташовані безпосередньо на Сагне.
Власником станції є світовий алюмінієвий гігант Rio Tinto Alcan.
- ↑ Details. www.cehq.gouv.qc.ca. Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 1 лютого 2019.
- ↑ L'eau l'energie la gestion du lac Sain-Jean (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016.
- ↑ Projects | Vortex (амер.). Архів оригіналу за 5 грудня 2018. Процитовано 1 лютого 2019.