ГЕС Hochon 2
| ГЕС Hochon 2 | |
|---|---|
| 40°40′53″ пн. ш. 128°36′27″ сх. д. / 40.6814444444717722° пн. ш. 128.60758333335778048° сх. д.Координати: 40°40′53″ пн. ш. 128°36′27″ сх. д. / 40.6814444444717722° пн. ш. 128.60758333335778048° сх. д. | |
| Країна |
 Північна Корея |
| Стан | діюча |
| Річка | деривація з Hochon |
| Каскад | дериваційний каскад Hochon |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1940 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 68 МВт |
| Тип ГЕС | дериваційна |
  ГЕС Hochon 2 | |
| Мапа | |
 | |
ГЕС Hochon 2 — гідроелектростанція у північно-східній частині Північної Кореї. Знаходячись між ГЕС Hochon 1 та ГЕС Hochon 3, входить до складу дериваційного каскаду, який використовує ресурс зі сточища річки Hochon, лівої притоки Ялуцзян (басейн Жовтого моря), перекинутий в долину річки Namdaechon (впадає до Японського моря біля міста Танчхон).
Відпрацьований на станції Hochon 1 ресурс потрапляє до тунелю, котрий проходить під руслом Namdaechon і далі прямує в лівобережному гірському масиві біля 18 км. На завершальному етапі після запобіжного балансувального резервуару по схилу гори прокладені чотири напірні водоводи, які прямують до розташованого за 0,4 км наземного машинного залу.
Станцію Hochon 2 ввели в експлуатацію ще у 1940 році, в часи японського колоніального панування в Кореї (тому вона також відома під японською назвою Kyosen). Ця ГЕС має потужність 68 МВт, що є другим показником серед чотирьох основних станцій каскаду загальною потужністю 335,4 МВт.
Відпрацьована на Hochon 2 вода потрапляє до тунелю, який прямує понад 12 км до станції Hochon 3 (можливо відзначити, що загальна довжина дериваційних тунелів каскаду становить 94,6 км).
Починаючи з 1980 року на станціях каскаду Hochon впроваджене дистанційне керування.[1][2]
Корейська війна[ред. | ред. код]
Починаючи з червня 1952-го авіація ООН неодноразово піддавала бомбардуванням північнокорейські електростанції. Найбільш потужні удари прийшлись на кінець червня, при цьому в перший день операції, 23 числа, Hochon 2 була атакована літаками із борту авіаносця Bon Homme Richard.
Періодичні нальоти, які мали за мету перешкодити відновлювальним роботами, продовжувались і надалі, зокрема ГЕС Hochon 2 була атакована:
- 8 липня літаками з все того ж Bon Homme Richard. За п'ять днів до того вони вже вилітали сюди, але змогли завдати удару лише по сусідній Hochon 1, тоді як район другої станції виявився затягнутим димом. В цей раз вдалось досягти прямих влучань у машинний зал та водоводи;
- 3 серпня авіагрупами Bon Homme Richard та ще одного авіаносця Essex, які атакували ГЕС завдавши зокрема, додаткових пошкоджень трансформаторній підстанції;
- 29 серпня силами ВПС США.
У другій половині 1950-х років каскад Hochon пройшов через відбудову, під час якої первісно змонтоване тут японське обладнання замінили на постачене з Чехословаччини.[3][4][5]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ 한국의 댐 건설사 강종수 (주)유신 사장, 공학박사, 기술사 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 вересня 2020.
- ↑ 북한정보포털. nkinfo.unikorea.go.kr (кор.). Архів оригіналу за 29 листопада 2018. Процитовано 29 листопада 2018.
- ↑ USS BON HOMME RICHARD AIRCRAFT CARRIER THIRTY ONE SHIPS HISTORY PAGE. Архів оригіналу за 23 вересня 2008.
- ↑ Burgess, Rick; Thompson, Warren (25 лютого 2016). AD Skyraider Units of the Korean War (англ.). Bloomsbury Publishing. ISBN 9781472812650. Архів оригіналу за 29 листопада 2018. Процитовано 29 листопада 2018.
- ↑ USS Bon Homme Richard (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 листопада 2018.