Жовте море

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Жовте море
Jungmun Daepo Columnar Joints with waves crashing.jpg
Острів Чеджу
35°00′00″ пн. ш. 123°00′00″ сх. д. / 35.00000° пн. ш. 123.00000° сх. д. / 35.00000; 123.00000Координати: 35°00′00″ пн. ш. 123°00′00″ сх. д. / 35.00000° пн. ш. 123.00000° сх. д. / 35.00000; 123.00000
Розташування Тихий океан
Площа 416 000 км²
Найбільша глибина 106 м
Середня глибина 38 м
Об'єм 16 000 км³
Впадаючі річки Хуанхе, Ялуцзян, Хайхе, Ляохе
Bohai Sea map.png

Жовте море (Гуангай) — частина Тихого океану, між Китаєм і Кореєю; охоплює Західно-Корейську затоку; високі припливи; рибальство.

Площа — 416 тис. км²; средня глибина — 38 м; середній об'єм води — 16 тис. км³; найбільша глибина 106 м.

Хуанхай, напівзамкнене море Тихого океану у східних берегів Азії, на заході від півострова Корея. Розташовано в межах вирівняної мілководої частини материкової мілини. На півдні межує з Східно-Китайським морем по лінії південно-західний край Кореї — острів Чеджу — берег материка на північ від гирла р. Янцзи (Чанцзян). Назва походить від частинок піску, що виносить Хуанхе.

Береги на півночі і заході переважно низькі, на сході — високі, скелясті, сильно порізані. Крупні затоки: Ляодунська, Бохайвань, що з'єднуються з морем протоками Бохай і Лаотешань, і Західно-Корейською. Глибини рівномірно збільшуються із півночі на південь до 84-92 м, на крайньому південному сході — до 105 м. Ґрунт — мул і пісок.

Клімат[ред.ред. код]

Акваторія моря лежить у субтропічному кліматичному поясі (зона мусонів), північна частина - в помірному мусонному[1]. Влітку переважають тропічні повітряні маси, взимку — помірні. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів. Сезон дощів припадає на літній період, взимку можливі снігопади[2]. На півночі панують помірні повітряні маси з мусонною сезонною циркуляцією. Значні сезонні коливання температури повітря. Вологе дощове літо з туманами і суха прохолодна зима[2].

Клімат помірний, мусонний. Взимку переважають холодні і сухі вітри із північного заходу, влітку — теплі і вологі з південного сходу. З червня по жовтень части тропічні урагани (тайфуни). Середня температура повітря в січні від −10 °C на півночі до 3 °C на півдні, у липні 23 °C, 26 °C. Середня річна кількість опадів від 600 мм на півночі до 1000 мм на півдні з максимумом влітку. Поверхневі течії утворюють циклональний круговорот, який складається з теплої течії на сході, що поступає з Східно—Китайського моря, і холодної течії на заході, що йде з північно-західної частини моря. Швидкість течії 1-4 км/год. температура води в лютому на північному заході нижче 0 °C, на півдні від 6 °C до 8 °C; у серпні від 24 °C на півночі до 28 °C на півдні. Соленість змінюється від 30‰ і менш на північному заході до 33-34‰ на південному сході; поблизу гирл річок зменшується до 26‰ і нижче. У дна, на глибині 30-50 м, температура від 6 °C до 7 °C, солоність 32,5‰. У листопаді на південному заході утворюється крига, яка тримається до березня. Колір води міняється від зеленувато-жовтого до зеленувато-блакитного. Прозорість на південному заході до 10 м, на півдні до 45 м. Припливи переважають неправильні півдобові; величина їх у берегів Кореї до 9 м, в ін. районах від 3 м до 4 м.

Біологія[ред.ред. код]

Акваторія моря утворює окремий однойменний морський екорегіон бореальної тихоокеанської зоогеографічної провінції[3]. У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м відноситься до північної субтропічної зони[4].

Впадають ріки[ред.ред. код]

Порти[ред.ред. код]

Катастрофи[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
  2. а б (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  3. (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
  4. (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.