ГЕС Pujon 1
| ГЕС Pujon 1 | |
|---|---|
| 40°21′04″ пн. ш. 127°33′31″ сх. д. / 40.351138888889° пн. ш. 127.55869444444° сх. д. | |
| Країна |  Північна Корея |
| Стан | діюча |
| Річка | деривація з Pujon |
| Каскад | дериваційний каскад Pujon |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1930 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 129,6 МВт |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | бетонна гравітаційна (№1), земляні (№2, №3) |
| Висота греблі | 76 (№1), 29 (№2), 24 (№3) м |
  ГЕС Pujon 1 | |
| Мапа | |
 | |
ГЕС Pujon 1 – гідроелектростанція у східній частині Північної Кореї. Знаходячись перед ГЕС Pujon 2 (41,4 МВт), становить верхній ступінь дериваційного каскаду, який використовує ресурс зі сточища річки Pujon, лівої притоки Ялуцзян (утворює кордон між Північною Кореєю та Китаєм і впадає до Жовтого моря).
Каскад Pujon спорудили ще в часи японського колоніального панування в Кореї (як наслідок, він також відомий в літературі під японською назвою Fusen). Цей гідровузол став першим, який реалізовував схему з перекидання ресурсу із басейну Жовтого моря на схід, в річки, що течуть до Японського моря (загальне використане каскадом падіння становить 1058 метрів). Можливо відзначити, що протягом кількох наступних років після завершення проекту Pujon в цьому ж районі спорудили подібні каскади Changjin та Hochon.
Для накопичення ресурсу в межах проекту Hochon звели три послідовні греблі на Pujon;
- бетонну гравітаційну №1 висотою 76 (за нішими даними – 87) метрів, яка потребувала 488 тис м3 матеріалу. Вона утримує найбільше водосховище проекту з площею поверхні 23 км2 та об’ємом 484 млн м3;
- земляну №2, яка при висоті 29 метрів потребувала 316 тис м3 матеріалу та утримує водойму з об’ємом 8,4 млн млн м3;
- земляну №3, яка при висоті 24 метри потребувала 350 тис м3 матеріалу та утримує водойму з об’ємом 4,5 млн млн м3.
Ресурс від греблі №3 за допомогою насосної станції перекачується у сховище №2, звідки ще одна станція подає воду до резервуару греблі №1. З останнього в південному напрямку прокладено дериваційний тунель до розташованого за 22 км машинного залу. Він знаходиться на східному боці водорозділу між басейнами Жовтого та Японського морів, в долині одного з правих притоків річки Songch'on (впадає до останнього з названих морів неподалік міста Хамхин).
Введена в експлуатацію у 1930 році, ГЕС Pujon 1 має наразі потужність у 129,6 МВт (найбільший показник серед чотирьох основних станцій каскаду загальною потужністю 200,7 МВт) та використовує напір у 707 метрів.
Відпрацьована на ГЕС Pujon 1 потрапляє до тунелю, котрий веде на розташовану за 5,5 км станцію Pujon 2 (можливо відзначити, що загальна довжина дериваційних тунелів каскаду становить 46 км).
Каскад Pujon первісно призначався для постачання електроенергії на завод з виробництва добрив у Хиннамі, оскільки в ті часи був поширеним енергозатратний електродуговий процес (на відміну від сучасного виробництва азотних добрив із природного газу). Для видачі продукції спорудили ЛЕП, призначену для роботи під напругою 110 кВ.
Починаючи з червня 1952-го авіація ООН неодноразово піддавала бомбардуванням північнокорейські електростанції. 24 червня Pujon 1 була зруйнована внаслідок двох нальотів, виконаних літаками з авіаносця Princeton.
У другій половині 1950-х років Pujon 1 пройшла через відбудову, під час якої первісно змонтоване тут німецьке та польське обладнання замінили на постачене з Чехословаччини.[1][2][3][4]
- ↑ Molony, Barbara (1990). Technology and Investment: The Prewar Japanese Chemical Industry (англ.). Harvard Univ Asia Center. ISBN 9780674872608. Архів оригіналу за 29 листопада 2018. Процитовано 29 листопада 2018.
- ↑ 한국의 댐 건설사 강종수 (주)유신 사장, 공학박사, 기술사 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 вересня 2020.
- ↑ 북한정보포털. nkinfo.unikorea.go.kr (кор.). Архів оригіналу за 29 листопада 2018. Процитовано 29 листопада 2018.
- ↑ Burgess, Rick; Thompson, Warren (25 лютого 2016). AD Skyraider Units of the Korean War (англ.). Bloomsbury Publishing. ISBN 9781472812650. Архів оригіналу за 29 листопада 2018. Процитовано 29 листопада 2018.