Гальванотехніка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гальванопластичні скульптури на Ісаакіївському соборі у Санкт-Петербурзі

Гальва́ноте́хніка — розділ прикладної електрохімії, що описує фізичні та електрохімічні процеси, що відбуваються при осадженні катіонів металів на будь-якому вигляді катода.

Гальванотехніка — набір технологічних прийомів, режимних параметрів і устаткування, яке застосовується при електрохімічному осадженні яких-небудь металів на заданій підкладці.

Гальванотехніка підрозділяється на гальваностегію і гальванопластику. Гальванопластика — процес осадження металу на формі, що дозволяє створювати ідеальні копії вихідного предмета.

Гальванопластика - електрохімічний спосіб копіювання (одержання точних копій виробів). Широко використовується в техніці при виготовленні матриць в поліграфії, прес-форм для пресування грамплатівок тощо Цим способом виготовляють металеві сітки, ювелірні вироби, копії скульптур, гравюр, деталі складної конфігурації. Спосіб відрізняється виключно високою точністю відтворення рельєфу вироби.

Гальваностегія — електрохімічний процес покриття одного металу іншим, більш стійким в механічному і хімічному відношенні, наприклад, сталеві деталі покривають хромом, нікелем; мідні — нікелем, сріблом або іншими металами.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Гальванотехніка / Кунтий О. І.— Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2004. — 236 с. — ISBN 966-553-392-4
  • Ф. Ф. Ажогин и др. Гальванотехника; Спр. издание / Под редакцией А. М. Гринберга. — Москва: Металлургия, 1987. — С. 13. — 736 с.