Катіон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Катіо́н (від грецької kata — вниз і iōn — той, що йде) — позитивно заряджений іон. Під час електролізу рухаються до катода. Термін був запропонований англійським фізиком Майклом Фарадеєм.

Різновиди[ред. | ред. код]

  • Ацил-катіони — катіони, що мають загальну формулу R-C+=O, плоскі, позитивний заряд зосереджений на атомі C. Особливо стійкими є ті, в яких карбоновий атом має просторову заслінку, пр., 2,4,6-триметилбензоїл.
  • Карбокатіон — катіон, який містить парне число електронів, а позитивний заряд формально локалізований на одному чи більше вуглецевих атомів. У його структурі можна виділити три координований атом C, що має незаповнену орбіталь і несе позитивний заряд, отже, є сильною кислотою Льюїса. Геометрія — плоска, тригональна. Це загальний термін, що охоплює як класичні карбонові йони, так і некласичні карбокатіони (карбонові йони, вінілкатіони, тропілові та ін.). Назви карбокатіонів утворюються додаванням слова катіон до назви відповідного радикалу.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]