Гамма-камера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Га́мма-ка́мера — пристрій, призначений для реєстрації просторового розподілу радіофармпрепарату (РФП) у біологічному об’єкті. До його складу входить позиційно-чутливий детектор гамма-випромінювання, обчислювальна система для обробки та збереження результатів обстежень та набір коліматорів для різних цілей.

Позиційно-чутливий детектор складається з сцинтиляційного кристала, світловода та матриці фотоелектронних помножувачів. Найбільш вживаними є сцинтиляційні кристали йодиду натрію (NaI), активованого талієм. Їх вирізняє висока конверсійна ефективність (відношення енергії гамма-кванта до енергії світлового спалаху). При влученні гамма-кванту у кристал, він розсіюється, передаючи свою енергію світловим фотонам. Завдяки цьому у кристалі виникає спалах, який будучи розсіяним у світловоді, реєструється матрицею фотоелектронних помножувачів (ФЕП). Вихідні сигнали ФЕП подаються на резисторну матрицю, яка формує координатні (X, Y) за формулами Анґера (Anger) та енергетичний (Z) сигнали:

X= \frac{\sum _{i=1} ^N \alpha_iF_i}{\sum _{i=1} ^N F_i}; Y= \frac{\sum _{i=1} ^N \beta_iF_i}{\sum _{i=1} ^N F_i}

За допомогою енергетичного сигналу виконується дискримінація імпульсів, що дозволяє серед усього спектру, утвореного як гамма-квантами розпаду ізотопу, так і квантами комптонівського розсіювання та фонового випромінювання, виділити корисну інформацію. Імпульси, енергетичний сигнал яких відповідає ізотопу, що використовується, фіксуються у координатній матриці, відтворюючи просторовий розподіл РФП.

Гамма-камери застосовуються в медицині для діагностики онкозахворювань, функціональних розладів нирок, печінки, серця тощо

Література[ред.ред. код]

  • Анжер Х.О., Розенталь Д.Дж. Сцинтилляционная камера и позитронная камера // Протоколы семинара «Медицинское радиоизотопное скеннирование», Вена, 1959. – М.: Гос. изд-во мед. лит. – 1962. – С. 60–83.
  • Абакумов В.Г. Системы отображения в медицине. – К.: Юніверс
  • Калашников С.Д. Физические основы проектирования сцинтилляционных гамма-камер. – М.: Энергоатомиздат. – 1985.