Гаспар де Со

Гаспар де Со
фр. Gaspard de Saulx
Народився	1509(1509) Діжон
Помер	1573(1573) замок Сюллі
Країна	Франція
Національність	француз
Діяльність	політик, військовий очільник
Знання мов	середньофранцузька
Учасник	Італійські війни
Титул	граф
Військове звання	маршал, адмірал
Конфесія	католицтво
Батько	Жан де Со
Мати	Маргарита де Таванн
Діти	2 сини
Нагороди	маршал Франції
Герб
Медіафайли у Вікісховищі

Гаспар де Со ( Gaspard de Saulx, 1509 — 1573) — французький аристократ, політичний та військовий діяч часів Релігійних війн. Маршал Франції.

Життєпис

Походив з аристократичної бургундської родини. Народився у березні 1509 року у сім'ї Жана де Сона, сеньойра Орена, графа де Со, та Маргарити де Таванн. Завдяки дядькові по материнській лінії Гаспар зміг у 1522 році потрапити до двору короля Франциска I. Останній надав Гаспару де Со право йменуватися також і Таванн на честь свого дядька та королівського улюбленця.

У 1525 році брав участь у битві під Павією, де потрапив у полон. У 1536 році у складі військ Блеза Монлюка боровся із вторгнення до Провансу імператорської армії на чолі із Карлом V. Згодом був серед захисників міста Теруан, у 1544 році брав участь у захоплені фортець Дамвіль, Івой, Люксембург. Того ж року відзначився у битвах при Черезоле в Італії та Булоні, на півдні Франції.

У 1552 році очолював окремі війська, що брали участь у захопленні єпископств Туль, Верден, Мец. За свою звитягу у битві при Ренті у 1554 році король Генріх II надає Таванові орден Святого Михайла. У 1556 році Гаспар де Со-Таванн один з оборонців Риму від іспанської армії. У 1558 році брав участь у захоплені міст Тьйонвіля та Кале. Того ж року стає генерал-лейтенантом Бургундії. На цій посаді Гаспар перебував до 1570 року.

З початком релігійних війн у Франції Гаспар де Со стає одним із найзапекліших ворогів гугенотів. У 1562 році призначається також губернатором області Ліоне. Під час свого губернаторства створює Братство Святого Духа Бургундії, яке було спрямоване проти розповсюдження впливу протестантизму. у 1569 році відзначився у битвах проти гугенотів при Жарнаці та Монкотурі.

28 листопада 1570 році отримує звання маршала. Того ж року Катерина Медічі призначає Таванна наставником Генріха Анжуйського, майбутнього короля Генріха III. У 1572 році виступив одним з ініціаторів знищення лідерів гугенотів у Варфоломійську ніч. У жовтні того ж року призначається губернатором Провансу й адміралом Франції і морів Леванта.

У червні 1573 року раптово помер у замку Сюллі.

Сини

• Гійом (1553–1633), генерал-лейтенант Бургундії
• Жан (1555–1630), віконт де Таванн

Джерела

• Forster, Robert. House of Saulx-Tavanes: Versailles and Burgundy, 1700–1830. ISBN 0-8018-1247-X. Johns Hopkins University Press, 1994.