Гатванська культура
 | Ця стаття містить перелік посилань, але походження окремих тверджень залишається незрозумілим через брак внутрішньотекстових джерел-виносок. |
Хатванська культура — археологічна культура пізньої бронзової доби у Центральній Європі.
Названа за селом Гатван у медьє Гевеш, де розкопки проводилися в 1930-х роках.
Хатванська культура датується часом А2 бронзової доби за Павлом Рейнецьким, тобто 1950—1700 роками до Р. Х.
Поширення[ред. | ред. код]
Хатванська культура була поширена:
- на півдні західної та середньої Словаччини від нижнього Понітря (водосточища річки Нітра) до Кошицької улоговини,
- у північній й східній Угорщині від коліна Дунаю до горішньої Тиси.
Багато поселень культури зосереджено у Буковичих горах (угорською Бюкк) на півночі Угорщини.
В рамках культури виділяють декілька груп — група з південної Словаччини називається Токодською групою.
Походження[ред. | ред. код]
Культура є продовженням розвитку північого краю Вучедільської культури. На території Угорщини слідує після Нагиревської культури.
Пізня фаза Хатванської культури сучасна Отоманській культурі.
У формуванні культури присутні сильні впливи ямної культури охрових могил (ямна культура) України та подальшими впливами балканських культур ранньої бронзи.
Кінцем Хатванської культури стала експансія народу Отоманьської культури.
Поховання[ред. | ред. код]
У Хатванській культурі панували вельми досконала гаряча кремація. Хатванська культура першою прийняла загально поширену гарячу кремацію серед культур пізньої бронзи. Залишки спалення вкладалися до попельниці (урни), до якої вкладали ще 3-4 менших розміру контейнери. Інвентар поховань подібний до інвентаря культури дзвоноподібних келихів.
Городища[ред. | ред. код]
Поселення зосереджені переважно у Буковичних горах та на Матрі.
Вони переважно звенені на підвищених місцях та фортифіковані.
Є також поселення на відкритих місцях. Просторі надземні будівлі з площею до 200 м².
Населення займалося рослинниством та тримало худобу.
Кераміка[ред. | ред. код]
Кераміка була вельми різноманітна — кружки типу Токод, великі попільниці (урни), висячі контейнери, амфори, горщики та чашки, келихи, миски у формі шведських шоломів, дуршляки та інше. Кераміку прикрашали оттисками тканини, соломи, гребіців та безлічі інших методів дії на поверхню кераміки.
Джерела[ред. | ред. код]
- Podborský, Vladimír, Dějiny pravěku a rané doby dějinné, Brno 2006. ISBN 80-210-4153-6
- hatvanská kultúra. In: NOVOTNÝ, Bohuslav, et al. Encyklopédia archeológie. 1. vyd. Bratislava: Obzor, 1986. 1032 s. S. 308.
- Archeologia pierwotna i wczesnośredniowieczna, część III Epoka brązu i wczesna epoka żelaza w Europie, Marek Gedl, Drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, Kraków 1985
- U progu nowej epoki. Gospodarka i społeczeństwo wczesnego okresu epoki brązu w Europie Środkowej, Sławomir Kadrow, Instytut Archeologii i Etnologii Polskiej Akademii Nauk, Kraków 2001
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |