Геліцекультура
Геліцекультура (равликівництво) — вид агробізнесу та тваринництва з вирощування равликів для використання у харчовій та косметологічній промисловості. [1]
Історія[ред. | ред. код]
В Римській імперії дикого виноградного равлика розводили в садах для споживання. Оскільки цей делікатес вважався афродизіаком — подавали його пізно ввечері.[2]
Торгівля[ред. | ред. код]
Попит на продукцію равликівництва у світі постійно зростає. Найбільшими імпортерами равликів у світі є: Китай, Франція, Італія, Іспанія, Греція, Бельгія, Польща, Румунія, Литва.[3]
В Україні також є равликові ферми, на яких вирощуються равлики видів:
• Helix pomatia (равлик виноградний);
• Helix aspersa Muller (підвид равлик садовий);
• Helix aspersa Maxima (підвид равлик садовий).
Із світового обороту, тільки 15-20% вирощуються на спеціальних фермах, більша частина збирається в природних умовах. В більшості країн світу і в Європі збір равликів в дикій природі заборонений, оскільки це завдає шкоди екосистемі та має екологічні наслідки. Равликів вирощують для харчування та для використання у косметології.[3]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Петропавловська С.Є., Земляк В.О. (2019). ОЦІНКА ІНФРАСТРУКТУРИ РИНКУ ГЕЛІЦЕКУЛЬТУРИ ТА МОЖЛИВОСТЕЙ РЕАЛІЗАЦІЇ ЕКСПОРТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ (PDF). СХІДНА ЄВРОПА: ЕКОНОМІКА, БІЗНЕС ТА УПРАВЛІННЯ (ukr) . Архів оригіналу (PDF) за 7 травня 2021. Процитовано 15 листопада 2020.
- ↑ Роман Камінський. Бізнес на равликах (PDF) (ukr) .
{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б Равликова ферма: успішний агробізнес з високою рентабельністю (укр.). 3 лютого 2018. Архів оригіналу за 14 червня 2021. Процитовано 15 листопада 2020.