Перейти до вмісту

Генологія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Геноло́гія — розділ у теорії літератури, присвячений дослідженню літературних жанрів (родів, видів).

Термін «Ґенолоґія» запропонований французьким ученим П. Ван Тіґем в 30-ті XX ст. і був впроваджений у літературознавчу науку багатьох країн. В українському літературознавстві ґенолоґії відповідає термін «теорія літературних родів і жанрів».

Ґенолоґія — наука, котра своїми коренями сягає «Поетики» Арістотеля і є однією з найдавніших галузей теорії літератури. У класичній формі ґенолоґія представлена в праці «Мистецтво поетичне» Н. Буало (1674). У XX ст. з появою змішаних жанрів змінився характер генології. Романтизм, породивши змішаний жанр, спростував чіткий класицистичний поділ на літературні роди й види і таким чином спричинив втрату генологією нормативного характеру.

Донині ведуться дискусії з приводу того, який характер має сучасна ґенолоґія: теоретичний чи історико-літературний.

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Вступ до лінгвістичної генології : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Ф. С. Бацевич. - К. : Академія, 2006. - 247 с.

Посилання

[ред. | ред. код]