Герман Моц

Герман Моц
нім. Hermann Mootz
Народився	12 липня 1889(1889-07-12) Вайсенфельс, Королівство Пруссія, Німецький Райх
Помер	4 січня 1962(1962-01-04) (72 роки) Брауншвейг
Військове звання	Адмірал
Нагороди	Срібний німецький хрест Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Медаль «За відвагу» (Гессен) Військовий хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Німецький Олімпійський знак 2-го класу Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Великий офіцер ордена Корони Італії Нагрудний знак мінних тральщиків

Герман Моц (нім. Hermann Mootz; 12 липня 1889, Вайсенфельс — 4 січня 1962, Брауншвейг) — німецький військово-морський діяч, адмірал крігсмаріне (1 квітня 1942). Кавалер Німецького хреста в сріблі.

Біографія

3 квітня 1907 року вступив на службу в ВМФ кадетом. Пройшов підготовку на навчальному кораблі «Шарлотта» і у військово-морському училищі. З 1 жовтня 1913 року служив на міноносцях. Учасник Першої світової війни, з травня 1916 року командував різними міноносцями.

Після закінчення війни залишений на флоті. В січні-липні 1919 року — офіцер Адмірал-штабу в штабі командувача міноносцями. З 18 грудня 1919 року — командир «залізної» флотилії міноносців, з 1 квітня 1920 року — 1-ї Балтійської напівфлотилії міноносців. З 6 серпня 1920 року — 2-й офіцер Адмірал-штабу в штабі командувача ВМС на Балтиці. З 6 жовтня 1922 року — командир 2-ї напівфлотилії міноносців. 15 грудня 1924 року — переведений в Навчальний відділ Морського керівництва і 30 березня 1927 року призначений начальником комісії з випробування міноносців нової конструкції. З 3 жовтня 1930 року — командир 2-ї флотилії міноносців. 27 вересня 1933 року поставлений на чолі Адміністративного управління, а 1 жовтня 1936 року очолив Штаб головнокомандувача ВМС.

5 січня 1939 року призначений командувачем охоронними силами на Балтиці, одночасно з 5 січня по 21 серпня 1939 року займав пост 2-го адмірала військово-морської станції «Остзе». 15 жовтня 1940 року його штаб переведений до Франції і переформований в штаб командувача охоронними силами на Заході. 8 січня 1941 року замінений віце-адміралом Германом фон Фішелем і призначений начальником командування по випробуванню нових конструкцій бойових кораблів. З 1 жовтня 1942 року — інспектор військово-морських навчальних закладів. 1 червня 1943 року зарахований в розпорядження ОКМ, а 12 червня 1944 року переведений в інструкторський штаб ВМС. 31 травня 1945 року вийшов у відставку.

Нагороди

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Медаль «За відвагу» (Гессен)
• Військовий Хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург) 2-го (із застібкою «Перед ворогом») і 1-го класу
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років; 2 жовтня 1936) — отримав 4 медалі одночасно.
• Німецький Олімпійський знак 2-го класу
• Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
• Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
• Нагрудний знак мінних тральщиків
• Німецький хрест в сріблі (5 березня 1943)
• Орден Корони Італії, великий офіцерський хрест

Література

• Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. – М.: Эксмо, 2005. ISBN: 5-699-10354-6

Посилання

• Фотографії і нагороди Мевіса.