Глейбман Єва Вольфівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Глейбман Єва Вольфівна
Народилася 1921
Бєльці, Bessarabia within Romania[d], Королівство Румунія
Діяльність romanist
Alma mater Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Єва Вольфівна Глейбман (уроджена Паверман; нар.. 1921, Бєльці) — молдавська радянська лінгвістка.

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчила відділення французької мови філологічного факультету Чернівецького університету в 1952 році. Викладала французьку та англійську мови в бельських середніх школах (1952—1956). З 1956 року протягом 40 років працювала на кафедрі французької філології Бельського державного педагогічного інституту імені Аліку Руссо1970 року — доцент)[1][2]. Дисертацію кандидата філологічних наук за темою «Словотворення і формотворення в аппликативній моделі (на матеріалі французької мови)» захистила у 1969 році (опублікована у збірнику «Проблеми структурної лінгвістики», 1972, і французькою мовою в книзі «S. K. Saumjan et la grammaire générative applicative», 1974).

З 1992 року Єва Глейбман мешкає у Ізраїлі.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Автор робіт з граматичної будови та словотворення французької та румунської мов, співавторка молдавсько-французького словника (1978)[3][4].

Нагороди та визнання[ред. | ред. код]

Відмінник народної освіти Молдавської РСР.

Родина[ред. | ред. код]

  • Чоловік — Хаїм (Юхим) Якович Глейбман (1918—?) — фізик, автор методичних робіт з викладання фізики та астрономії в середній школі, праць з розповсюдження радіохвиль в іоносфері та інших питань геофізики[5][6].
    • Син — Андрій Хаїмович Глейбман (нар.. 1950) — вчений у галузі інформатики, науковий співробітник Інституту теоретичної астрономії АН СРСР (Санкт-Петербург), кандидат технічних наук (1988), автор книги «Підготовка таблиць до фотонабору з допомогою СПТАБ» (1985), праць «Синтез програм обробки тексту за прикладами: мова Семпл» (1991), «Автоматизація міркувань про рівняннях: до розкриття фізичних закономірностей» (1992), «Семпл: найпростіший мова для задач штучного інтелекту» (1992)[7].
    • Дочка — Маргарита Хаїмівна Правдіна (нар.. 1947), кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник лабораторії моделювання Інституту теплофізики імені С. С. Кутателадзе в Новосибірську.[8][9]

Монографії[ред. | ред. код]

  • R. L Hermitte, H. Wlodarczyk, E. V. Gleibman. S. K. Saumjan et la grammaire générative applicative composition numéro de ce confiée à R. L Hermitte et H. Wlodarczyk (розділ Dérivation et flexion dans la grammaire applicative). Paris: Didier, 1974.
  • Збірник трансформаційних вправ з французької мови для студентів і аспірантів. Кишинів: Державний університет імені в. І. Леніна, 1975.
  • V. I. Banaru, E. I. Banaru, E. V. Gleibman, M. V. Iachim. Dicţionar şcolar moldovenesc-francez: Circa 15000 de cuvinte. Кишинів: Луміна, 1978.
  • Дослідження трансформаційної граматики і словотвору французької мови (з А. Ф. Бондаренко). Кишинів: Штіінца, 1978.
  • Моделювання структури речення: на матеріалі французької мови (з А. Ф. Бондаренко). Кишинів: Штіінца, 1982.
  • Аспекти дієслівної семантики: на матеріалі французької мови. Кишинів: Штіінца, 1983.
  • Семантика складнопідрядного речення: на матеріалі французької мови (з А. Ф. Бондаренко). Кишинів: Штіінца, 1984.
  • Породжувальні та розпізнавальні механізми функціональної граматики (Т. А. Апполонской і В. З. Манолі). Кишинів: Штіінца, 1987.
  • Аспекти лінгвістичного аналізу і практика викладання іноземних мов.

Публікації[ред. | ред. код]

  • Gleibman, E. V. Ducháček, Otto. Le champ conceptuel de la beauté en français moderne. Sborník prací Filozofické fakulty brněnské univerzity. A, Řada jazykovědná. 1963, vol. 12, iss. A11, pp. 201—204.
  • Глейбман, Е. В. Словотвір і формо-утворення в аппликативной граматиці // Проблеми структурної лінгвістики. 1971. — М., 1972. — С. 213—244.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Наш вклад. Архів оригіналу за 26 лютий 2015. Процитовано 29 березень 2019. 
  2. Catedra de filologie franceza. Архів оригіналу за 26 лютий 2015. Процитовано 29 березень 2019. 
  3. Бібліографія Е. В. Глейбман
  4. Contribuţii ştiinţifice ale profesorilor Facultăţii Limbi şi Literaturi Străine. Архів оригіналу за 12 серпень 2014. Процитовано 29 березень 2019. 
  5. The Gleibman Family from Moldova
  6. CONTRIBUŢII ŞTIINŢIFICE ALE PROFESORILOR FACULTĂŢII TEHNICĂ, FIZICĂ, MATEMATICĂ ŞI INFORMATICĂ
  7. Бібліографія А. Х. Глейбмана
  8. Вихрові млини. Архів оригіналу за 20 листопад 2016. Процитовано 29 березень 2019. 
  9. Математический конкурс. Архів оригіналу за 12 серпень 2014. Процитовано 29 березень 2019.