Перегляд вихідного коду сторінки Глухий зубний фрикативний

'''Глухі зубні (дентальні) фрикативні'''&nbsp;— [[Приголосний|приголосні]] звуки. Символ [[Міжнародний фонетичний алфавіт|Міжнародного фонетичного алфавіту]] для позначення цих звуків залежить від того чи описується [[сибілянт]].

== Глухий зубний несибілянтний фрикативний ==
{{Infobox IPA
|ipa number=130
|decimal1=952
|imagefile=Voiceless dental fricative (vector).svg
|imagesize=150px
|x-sampa=T
|kirshenbaum=T
|braille=decimal
|braille2=1456
|sound=Voiceless dental fricative.ogg
}}
'''Глухий зубний фрикативний '''&nbsp;— тип [[Приголосний звук|приголосного]] звука, що існує в деяких людських мовах ([[англійська мова|англійській]], [[новогрецька мова|сучасній грецькій]], [[іспанська мова|іспанській]], [[башкирська мова|башкирській]], [[туркменська мова|туркменській]]). Символ [[Міжнародний фонетичний алфавіт|Міжнародного фонетичного алфавіту]] для цього звука&nbsp;— {{IPA|θ}}, а відповідний символ [[X-SAMPA]]&nbsp;— <tt>T</tt>.

=== Властивості ===
{{Глухий}}
{{Фрикатив}}
{{Зубний}}
* Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
* Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
* Механізм передачі повітря&nbsp;— егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

=== Приклади ===
{| class="wikitable"
!colspan=2| Мова !! Слово !! [[Міжнародна фонетична абетка|МФА]] !! Значення !! Примітки
|-
|colspan=2| [[Албанська мова|Албанська]] || {{lang|sq|[[Албанська абетка|'''th'''otë]]}} || {{IPA|[θɔtə]}} || 'він каже' ||
|-
|colspan=2| [[Амамі (мова)|Амамі]] ||colspan=2 align=center| {{IPA|[θeda]}} || 'сонце' ||
|-
|colspan=2| [[Англійська мова|Англійська]] || {{lang|en|[[Англійська абетка|'''th'''in]]}} || {{IPA|[θɪn]}} || 'тонкий' || Див. [[Англійська фонетика]]
|-
| [[Арабська мова|Арабська]] || [[Арабська літературна мова|Стандартна]]<ref>{{Harvcoltxt|Thelwall|1990|p=37}}</ref> || {{lang|ar|[[Арабська абетка|ثَانِيَة]]}} || {{Audio-IPA|Ar-ثانية.ogg|[ˈθaːnija]}} || 'секунда' ||Графічне представлення&nbsp;— [[ث]]. Див. [[Арабська фонетика]].
|-
|colspan=2| [[Арапахо (мова)|Арапахо]] || {{lang|arp|yoo'''3'''on}} || {{IPA|[jɔːθɔn]}} || 'бджола' ||
|-
|colspan=2| [[Асирійська новоарамейська мова|Асирійська новоарамейська]] ||colspan=2 align=center| {{IPA|[beθa]}} || 'будинок' || Вживається здебільшого в діалектах [[Тьярі]], [[Барварі]], [[Телль-Кайф]]а, [[Батнай|Батная]], [[Алькуш]]а; вимовляється як [[Глухий ясенний проривний|t]] в інших говорах.
|-
|colspan=2| [[Башкирська мова|Башкирська]] || [[Башкирська писемність|у'''ҫ'''ал]] || {{IPA|[uθɑɫ]}} || 'сердитий' ||
|-
|colspan=2| [[Берта (мова)|Берта]] ||colspan=2 align=center| {{IPA|[θɪ́ŋɑ̀]}} || 'їсти' ||
|-
|colspan=2| [[Бірманська мова|Бірманська]] || {{lang|my-Mymr|[[Бірманське письмо|သုံး]]/'''th'''on:}} || {{IPA|[θòʊ̃]}} || 'три' ||
|-
|colspan=2| [[Валійська мова|Валійська]] || {{lang|cy|[[Валійська абетка|sai'''th''']]}} || {{IPA|[saiθ]}} || 'сім' ||
|-
| [[Венеційська мова|Венеційська]] || Східні говірки || {{lang|vec|'''ç'''inque}} || {{IPA|[ˈθiŋkwe]}} || 'п'ять' || Відповідає {{IPA|/s/}} в інших говірках.
|-
|colspan=2| [[Волайтта]] || {{lang|wal|shi'''thth'''a}} || {{IPA|[ɕiθθa]}} || 'квітка' ||
|-
|rowspan=3| [[Гавасупай-валапай-явапай]] || [[Гавасупай|Діалект гавасупай]] ||colspan=2 align=center| {{IPA|[θerap]}} ||rowspan=3| 'five' ||
|-
| [[Гавасупай-валапай-явапай|Діалект валапай]] ||colspan=2 align=center| {{IPA|[θarap]}} ||
|-
| [[Явапай (мова)|Діалект явапай]] ||colspan=2 align=center| {{IPA|[θerapi]}} ||
|-
| [[Галісійська мова|Галісійська]] || Більшість говірок<ref name="regueira">{{Harvcoltxt|Regueira|1996|pp=119–120}}</ref> || {{lang|gl|'''c'''ero}} || {{IPA|[ˈθɛɾʊ]}} || 'нуль' || Зливається з {{IPA|/s/}} у [[Глухий ясенний фрикативний|s]] у західних говірках.<ref name="regueira"/> Див. [[Галісійська фонетика]]
|-
|colspan=2| [[Ган (мова)|Ган]] || {{lang|ath-Latn|nih'''th'''än}} || {{IPA|[nihθɑn]}} || 'я хочу' ||
|-
|colspan=2| [[Гвено]] ||colspan=2 align=center| {{IPA|[riθo]}} || 'око' ||
|-
|colspan=2| [[Гвічин]] || {{lang|gwi-Latn|'''th'''ał}} || {{IPA|[θaɬ]}} || 'штани' ||
|-
|colspan=2| [[Емільяно-романьйольська мова|Емільяно-романьйольська]]<ref>[http://www.bulgnais.com/fonetica.html Fig. 11 La zeta bolognese] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200717110548/http://www.bulgnais.com/fonetica.html |date=17 липня 2020 }} {{it icon}}</ref> || {{lang|eml-Latn|fa'''z'''a}} || {{IPA|[ˈfaːθɐ]}} || 'обличчя' ||
|-
|rowspan=2| [[Іврит]] || Іракський діалект ||rowspan=2| {{lang|he|[[Єврейська абетка|עברי'''ת''']]}} || {{IPA|[ʕibˈriːθ]}} ||rowspan=2| 'іврит' ||rowspan=2| Див. [[Фонетика івриту]]
|-
| [[Єменський варіант івриту|Єменський діалект]] || {{IPA|[ʕivˈriːθ]}}
|-
| [[Іспанська мова|Іспанська]] || [[Кастильський діалект|Кастильська]]<ref>{{Harvcoltxt|Martínez-Celdrán|Fernández-Planas|Carrera-Sabaté|2003|p=255}}</ref> || {{lang|es|[[Іспанська абетка|ca'''z'''ar]]}} || {{IPA|[käˈθär]}} || 'полювати' || Міжзубний. Див. [[Іспанська фонетика]] і ''[[Ceceo]]''
|-
| [[Італійська мова|Італійська]] || [[Тосканський діалект|Тосканська]]<ref name="hall">{{Harvcoltxt|Hall|1944|p=75}}</ref> || {{lang|it|[[Італійська абетка|i capi'''t'''ani]]}} || {{IPA|[iˌhäɸiˈθäːni]}} || 'капітани' || Інтервокальний алофон звука {{IPA|/t/}}.<ref name="hall"/> Див. [[Італійська фонетика]] і [[Тосканський придих]]
|-
|colspan=2| [[Кабільська мова|Кабільська]] || [[Берберська латинська абетка|{{Unicode|'''''ṯ'''afa'''ṯ'''''}}]] || {{IPA|[θafaθ]}} || 'світло' ||
|-
| [[Каренські мови]] || Сьгав ||colspan=2 align=center| {{IPA|[θø˧]}} || 'три' ||
|-
|colspan=2| [[Карук (мова)|Карук]] ||colspan=2 align=center| {{IPA|[jiθa]}} || 'один' ||
|-
|colspan=2| [[Квама]] ||colspan=2 align=center| {{IPA|[mɑ̄ˈθíl]}} || 'сміятися' ||
|-
|colspan=2| [[Корнська мова|Корнська]] || {{lang|kw-Latn|e'''th'''}} || {{IPA|[ɛθ]}} || 'вісім' ||
|-
|colspan=2| [[Леонська мова|Леонська]] || {{lang|lli-Latn|'''c'''eru}} || {{IPA|[θeɾu]}} || 'нуль' ||
|-
|colspan=2| [[Маса (мова)|Маса]] ||colspan=2 align=center| {{IPA|[faθ]}} || 'п'ять' ||
|-
|colspan=2| [[Нґен]] ||colspan=2 align=center| {{IPA|[θar]}} || 'чотири' ||
|-
|colspan=2| [[Нетхальп]] ||colspan=2 align=center| {{IPA|[θar]}} || 'чотири' ||
|-
|colspan=2| [[Новогрецька мова|Новогрецька]] || {{lang|el|[[Грецька абетка|'''θ'''άλασσα]]}} || {{IPA|[ˈθalasa]}} || 'море' || Див. [[Новогрецька фонетика]]
|-
|colspan=2| [[Сааніч]] || ''TÁ'''Ŧ'''ES'' || {{IPA|[teθʔəs]}} || 'вісім' ||
|-
| [[Сардинська мова|Сардинська]] || Нуорський діалект || {{lang|srd-Latn|pe'''th'''a}} || {{IPA|[pɛθa]}} || 'м'ясо' ||
|-
| [[Сіу (мова)|Сіу]] || [[Лакота (мова)|Лакота]] || {{Unicode|?}} || {{IPA|[ktũˈθa]}} || 'чотири' ||
|-
|colspan=2| [[Сок-фокс]] ||colspan=2 align=center| {{IPA|[nɛθwi]}} || 'три' ||
|-
|colspan=2| [[суахілі (мова)|Суахілі]] || {{lang|swa-Latn|[[Суахілі (мова)#Писемність|th'''amini]]}} || {{IPA|[θɑmini]}} || 'вартість' ||
|-
|colspan=2| [[Танакросс]] || {{lang|tcb-Latn|'''th'''iit}} || {{IPA|[θiːtʰ]}} || 'жаринки' ||
|-
|colspan=2| [[Тода (мова)|Тода]] || {{lang|tcx|[[Тамільське письмо|உஇனபஒ'''த''']]}} || {{IPA|[wɨnboθ]}} || 'дев'ять' ||
|-
|colspan=2| [[Туркменська]] || {{lang|tk|[[Туркменська абетка|'''s'''ekiz]]}} || {{IPA|[θekið]}} || 'вісім' ||
|-
|rowspan=2| [[Тутчоне]] || [[Північні тутчоне|Північний ділект]] || {{lang|ttm-Latn|'''th'''o}} || {{IPA|[θo]}} ||rowspan=2| 'pants' ||
|-
| [[Південні тутчоне|Південний діалект]] || {{lang|tce-Latn|'''th'''ü}} || {{IPA|[θɨ]}} ||
|-
|colspan=2| [[Харсусі]] ||colspan=2 align=center| {{IPA|[θəroː]}} || 'два' ||
|-
| [[Хлайські мови|Хлайська]] || Басадунь ||colspan=2 align=center| {{IPA|[θsio]}} || 'один' ||
|-
|colspan=2| [[Чжуанська мова|Чжуанська]] || {{lang|za|[[Стандартна чжуанська мова#Писемність|'''s'''aw]]}} || {{IPA|[θaːu˨˦]}} || 'мова' ||
|-
|colspan=2| [[Шоні (мова)|Шоні]] || {{lang|sjw-Latn|n'''th'''wi}} || {{IPA|[nθwɪ]}} || 'три' ||
|}

== Глухий зубний сибілянтний фрикативний ==
{{Infobox IPA
|above=Глухий зубний сибілянтний фрикативний
|ipa symbol = s̻̪
|ipa symbol2 = s̄
|ipa symbol3 = θˢ̣
}}
'''Глухий зубний фрикативний сибілянт'''&nbsp;— тип [[Приголосний звук|приголосного]] звука, що існує в деяких людських мовах. Символ [[Міжнародний фонетичний алфавіт|Міжнародного фонетичного алфавіту]] для цього звука&nbsp;— {{IPA|s̪}}, а відповідний символ [[X-SAMPA]]&nbsp;— <tt>s_d</tt>.

=== Властивості ===
Властивості глухого зубного фрикативного сибілянта:

{{Глухий}}
{{Фрикатив}}
* Спосіб творення&nbsp;— сибілянтний фрикативний, тобто повітря скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
{{Зубний}}
* Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
* Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
* Механізм передачі повітря&nbsp;— егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
* Це ламінальний приголосний&nbsp;— його вимовляють передньою частиною язика.<ref name=Dalbor>{{Harvcoltxt|Dalbor|1980|p=9}}</ref>

=== Приклади ===
{| class='wikitable'
! colspan='2'|Мова !! Слово !! [[Міжнародна фонетична абетка|МФА]]!! Значення !! Примітки
|-
| [[Іспанська мова|Іспанська]] || [[Андалузький діалект іспанської мови|Андалузька]]<ref name=Dalbor /> || {{lang|es|[[Іспанська абетка|ca'''s'''a]]}} || {{IPA|[ˈkäs̻̪ä]}} || 'будинок' || Присутній у діалектах ''[[ceceo]]''. Див. [[Іспанська фонетика]]
|-
|}

=== Див. також ===
* [[Глухий ясенний фрикативний#Глухий ясенний сибілянтний фрикативний|Глухий ясенний сибілянтний фрикативний]]

== Примітки ==
{{reflist}}
{{IPA navigation}}

[[Категорія:Глухі приголосні]]