Гнєдов Василь Іванович
| Василіск Гнєдов | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Ім'я при народженні | Василь Іванович Гнєдов | |||
| Народився |
6 березня 1890 слобода Маньково-Березовська Донецького округу області Війська Донського, нині Ростовська область | |||
| Помер |
5 листопада 1978 (88 років) Херсон | |||
| Громадянство |
 Російська імперія,  СРСР | |||
| Діяльність | поет | |||
| Мова творів | російська, українська | |||
| Роки активності | 1912 - 1918 | |||
| Напрямок | футуризм | |||
|
| ||||
Гнєдов Василіск (справжнє ім'я Гнєдов Василь Іванович) — російський поет-футурист.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився у невеличкій станиці Маноково-Ерезовській тепер Мілютинського району на території Війська Донського, рано почав писати вірші. Після відрахування з ростовського училища переїхав до Санкт-Петербургу, де зажив слави, виступаючи з его-футуристами. Брав участь у Першій світовій та Громадянській війні (на боці червоних), після 1921 року вийшов з усіх літературних об'єднань, хоча писати не припинив[1] Гнєдова заарештовано під час сталінських «чисток» у 1936 році, загалом він провів у концтаборах близько 20 років. Після визволення повертається до життя звичайного радянського громадянина, писав і далі, але практично не друкувався. Помер у 1979 році в Херсоні.
Творчість[ред. | ред. код]
З ранніх років Василіск Гнєдов захопився футуризмом, великий вплив на нього мали Альоша Кручених, Володимир Маяковський, Ігор Северянин. До цього ж часу належать кілька поезій Василіска Гнєдова («егофутурні пісні») українською мовою, яку він знав з часів дитинства на Дону. Як зазначав Сергій Єфремов в «Історії українського письменства», Гнєдову належить пальма першості в українському футуризмі.
Як і інші футуристи, Гнєдов есперементував із «заум’ю», неординарними словоформами. У зрілі роки відходить від «заумі».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://auaua.narod.ru/text-gned.htm [Архівовано 15 серпня 2004 у Wayback Machine.].