Гончаренко Валерій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гончаренко Валерій Васильович
Народився 23 квітня 1942(1942-04-23)
Мирна Долина, Попаснянський район, Луганська область
Помер 9 червня 2000(2000-06-09) (58 років)
Кіровоград, Україна
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність Українець
Діяльність поет
Мова творів українська
Премії Літературна премія імені Юрія Яновського

Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg Фото на сайті karpenkokarymuseum.kr.ua
Searchtool.svg Фото Валерія Гончаренко
Searchtool.svg Фото Валерія Гончаренко 2

Гончаренко Валерій Васильович (23 квітня 1942, смт Мирна Долина, Попаснянський район, Луганська область — 9 червня 2000, Кіровоград, Україна) — український поет. З 1984 року член Спілки письменників України.

Біографія[ред. | ред. код]

Валерій Васильович Гончаренко народився 23 квітня 1942 року в смт Мирна Долина, що на сучасній Луганщині (тоді це Ворошиловградська область). Писати вірші почав у віці п'яти років, а його перша збірка вийшла, коли поетові виповнилось двадцять два[1]. Блискучий епіграміст, пародист.

Здобувати вищу освіту поїхав до Кіровограда, де у 1967 році закінчив філологічний факультет Кіровоградського педагогічного інституту імені О. С. Пушкіна. Працював у редакціях газет Кіровограда та Миколаєва. Фундатор та керівник міської літературної студії «Сівач», яка виховала багато молодих кіровоградських поетів, в тому числі гумористів.

У 1984 році вступив до Спілки письменників України. Лауреат літературної премії імені Юрія Яновського.

Його вірші перекладалися болгарською, російською, осетинською, казахською та іншими мовами. Помер 9 червня 2000 року на 58 році життя.

Пам'ять[ред. | ред. код]

З 2001 року обласною організацією Національної спілки письменників України проводиться обласний літературний конкурс імені Валерія Гончаренка для молодих авторів.

У Кропивницькому існує вулиця Валерія Гончаренка[2].

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • книжка для дітей «Кіт Санько і цар Сонько»
  • поема-пародія «Кіровоградська Енеїда»
  • «Червоний Волосожар» (1967)
  • «Кроки» (1974)
  • «Дума про отчу землю» (1984)
  • «Шлях до джерела» (1986)
  • «На розі полудня» (1994)
  • роман у віршах «Парад химер в Кіровограді» або «Парад химер» (2000)
  • книга поезій «Кажу ось: мементо морі!» (2001)

П'єси[ред. | ред. код]

  • «Добро і зло»
  • «Дитинство Тараса»
  • «Сміх Іуди»
  • «Необшліфовані діаманти»
  • повість «Священний жук скарабей»

Література[ред. | ред. код]

  • Портрети Любові Кир'янової. / В. Бондар // Вежа. — 2011. — № 27. — С. 252–255. — (Портрет поета В. Гончаренка, виконаний художницею Л. Кир'яновою).
  • Поетова драма / В. Бондар // Народне слово. — 2002. — 23 квітня.
  • Бондар В. «Спроможусь на більшу епістолу…» / В. Бондар // Народне слово. — 2001. — 18 січня. — С. 3. — (У Державному архіві області відкрито архівний фонд поета Валерія Гончаренка).
  • Валерій Васильович Гончаренко — Людина, Поет, Публіцист… // Діалог. — 2000. — 23 червня. — С. 4-5.
  • Валерій Гончаренко. — Письменники України. Довідник. — Дніпропетровськ, ВПОП «Дніпро», 1996. — С. 59.
  • Валерій Гончаренко. — 15х15 (письменники Приінгулля). — Кіровоград: Центрально — Українське видавництво, 1999. — С. 13-16.
  • Вони утверджуються в слові // Народне слово. — 2012. — 26 квітня. — С. 11. — (Нарада молодих літераторів за підсумками обласного конкурсу імені Валерія Гончаренка).
  • Гончаренко Валерій Васильович . — Куценко Л. Літературний словник Кіровоградщини. — Кіровоград, 1995. — С. 25.
  • Безсмертя його душі / Ю. Матівос // Кіровоградська правда. — 2012. — 24 квітня. — С. 5.
  • Світлій пам'яті Валерія Гончаренка: Вірш / В. Могилюк // Кіровоградська правда. — 2000. — 27 червня. — С. 3.
  • « …Як неоплачені борги» / К. Повелько // Молодий комунар. — 1984. — 26 червня. — (Про збірку поезії В. Гончаренка «Дума про отчу землю»).
  • Співає той, хто чує / В. Погрібний // Кіровоградська правда. — 2004. — 10 серпня. — С. 4. — (Про книгу «Душа», в яку увійшли пісні А. Фоменка, написані на слова лише одного автора — Валерія Гончаренка).
  • Писати, як і копати, — натхненно / А. Саржевський // Кіровоградська правда. — 2012. — 24 квітня. — С. 5.
  • «Іншого щастя мені не дано…» / Л. Френчко // Ведомости плюс. — 2012. — 4 мая. — С. 6. — (Вечір пам'яті поета В. Гончаренка).
  • «Цей сон снігів — мій тихий смуток»: 23 апреля — 70 лет со дня рождения поэта Валерия Гончаренко / О. Хоменушко // Украина-Центр. — 2012. — 19 апреля. — С. 18-19. (рос.)
  • «На могилі високій спомину спів мій виросте чорнобривцем…» / Л. Хосіянова // Молодіжне перехрестя. — 2007. — 19 квітня. — (Спогад про поета В. Гончаренка).

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]