Горєв Микола Олексійович

Горєв Микола Олексійович
Народився	1905(1905) село Гричушна, тепер Юр'євецького району Івановської області, Російська Федерація
Помер	невідомо
Громадянство	росіянин
Діяльність	державний діяч
Партія	КПРС
Нагороди

Мико́ла Олексі́йович Го́рєв (1905(1905), село Гричушна, тепер Юр'євецького району Івановської області, Російська Федерація — ?) — український радянський діяч, гірничий інженер, начальник об'єднання «Укрнафта». Лауреат Ленінської премії (1959). Депутат Верховної Ради УРСР 2—3-го скликань.

Біографія

Народився у селянській родині. З чотирнадцяти років разом із батьком наймитував. Організував комсомольський осередок у селі Гричушна. Навчався на робітничому факультеті.

Член ВКП(б) з 1928 року.

У 1935 році закінчив Московський нафтовий інститут імені Губкіна.

З 1935 року працював старшим інженером розвідувальної партії з пошуку нафти на Забайкаллі та в районі гори Золотуха біля міста Ромни на Сумщині.

У 1939—1941 роках — старший інженер та партійний організатор ЦК ВКП(б) Роменського тресту «Укрнафтопромрозвідка». У 1941—1942 роках — старший інженер і начальник розвідки Ілшанської структури біля міста Саратова.

З 1942 року — в Червоній армії. Учасник німецько-радянської війни. Служив секретарем дивізійної партійної комісії політичного відділу 26-ї стрілецької дивізії 44-го стрілецького корпусу 22-ї армії, інспектором інспекторської групи Політичного управління Ленінградського фронту.

З 1946 року — головний інженер, керуючий Роменського тресту «Укрнафтопромрозвідка» Сумської області.

У 1952—1953 роках — начальник «Головнафтогеології» і член колегії Міністерства геології СРСР.

У 1953—1957 роках — начальник об'єднання «Укрнафта».

З червня 1957 року — начальник відділу нафтової і газової промисловості Державного планового комітету Ради міністрів Української РСР; начальник підвіділу — заступник начальника відділу паливної промисловості Державного планового комітету Ради міністрів Української РСР.

Потім — на пенсії.

Звання

• капітан
• майор

Нагороди

• орден Трудового Червоного Прапора (19.03.1959)
• орден Червоного Прапора (9.06.1945)
• орден Червоної Зірки (5.11.1944)
• лауреат Ленінської премії (1959) за участь у відкритті і розвідці Шебелинського газового родовища в УРСР
• ордени
• медалі

Джерела

• газета «Більшовицька зброя» (Суми) — 25 січня 1947 року.
• Ежегодник Большой Советской Энциклопедии — 1960. (рос.)