Граф Арран

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джеймс Гамільтон — ІІ граф Арран.
Герб графів Арран.
Герб герцогів Гамільтон.
Джеймс Гамільтон — IV граф Арран.
Чарльз Батлер — I граф Арран.

Граф Арран (англ. Earl of Arran) — шляхетний титул в Перстві Ірландії та Перстві Шотландії.

Історія графів Арран

[ред. | ред. код]

Вперше титул графа Арран був створений 26 квітня 1467 року для Томаса Бойда (пом. 1472), якого пізніше було звинувачено в державній зраді і позбавлено титулу.

11 августа 1503 року титул графа Арран був відновлений і дарований Джеймсу Гамільтону — ІІ лорду Гамільтону (1475—1529). Його онук — Джеймс Гамільтон — ІІІ граф Арран (близько 1537—1609) був оголошений божевільним у 1562 році і фактичним правителем графства став його молодший брат Джон Гамільтон — І маркіз Гамільтон. У 1581 році король Шотландії Яків VI Стюарт передав титул і володіння графа Арран своєму фавориту — капітану Джеймсу Стюарту (пом. 1595). 12 квітня 1643 року Джеймс Гамільтон — ІІІ маркіз Гамільтон отримав титули герцога Гамільтона та І графа Арран. У 1651 році після смерті Вільяма Гамільтона — ІІ герцога Гамільтона та VI графа Арран (1616—1651) титул був вакантним (фактично нікому не потрібним).

13 травня 1662 року для лорда Річарда Батлера (1639—1686) — молодшого сина Джеймса Батлера — І герцога Ормонда були створені титули барона Батлера та графа Арран (Перство Ірландії). У 1686 році після смерті Річарда Батлера, що не лишив нащадків, ці титули перервались.

8 березня 1693 року для Чарльза Батлера (1671—1758) — сина Томаса Батлера — VI графа Оссорі та племінника Річарда Батлера були створені титули барона Батлера та графа Арран (Перство Ірландії). У 1758 році після смерті бездітного Чарльза Батлера титули теж згасли.

12 квітня 1762 році втретє в системі Перства Ірландії був створений графський титул для сера Артура Ґора — ІІІ баронета (1703—1773), що отримав титул графа Арран з островів Аран та графства Голвей. Раніше він представляв графство Донегол в Ірландському парламенті — в палаті громад (1727—1758). У 1758 році для нього були створені титули віконта Садлі з Ґор-Касла в графстві Мейо та барона Сондерса з Діпса в графстві Вексфорд (Перство Ірландії). Його спадкоємцем став його син — Артур Сондерс Ґор — ІІ граф Арран (1734—1809). Він був депутатом парламенту Ірландії — палати громад від графства Донегол (1759—1761, 1768—1774) та від графства Вексфорд (1761—1768), а також був одним з перших 16 кавалерів ордена Святого Патріка. ІІ лорд Арран мав 16 дітей. Одна з його дочок — Сесілія Андервуд — стала герцогинею Інвернесс (близько 1785—1873).

Його спадкоємець — його старший син Артур Сондерс Ґор — ІІІ граф Арран (1761—1837). Він представляв Донегол Боро (1783) в парламенті Ірландії, Балтімор (1783—1790) та графство Донегол (1800—1806) в Палаті громад Великої Британії. Він не мав дітей, його спадкоємцем став Філіп Йорк Ґор — IV граф Арран (1801—1884). Він був сином полковника Вільяма Джона Ґора — другого сина ІІ графа Арран. IV лорд Арран був дипломатом. Його син — Артур Сондерс Ґор — V граф Арран (1839—1901) також перебував на дипломатичній службі. У 1884 році йому був дарований титул барона Садлі з замку Ґор в графстві Мейо (Перство Сполученого Королівства). Цей титул давав графам Арран місце в Палаті лордів. V лорд Арран був лордом-лейтенантом графства Мейо (1889—1901).

Його син — Артур Джоселін Чарльз Ґор — VI граф Арран (1868—1958) був військовим, служив лорда-лейтенантом графства Донегол (1917—1920). У 2010 році носієм титулу був його онук Артур Демонд Колгаун Ґор — ІХ граф Арран (нар. 1938), що став спадкоємцем свого батька в 1983 році, що в свою чергу був спадкоємцем свого брата в брата в 1958 році. Лорд Арран нині є консервативним політиком і одним з 90 вибраних спадкових перів, що лишаються в палаті лордів після прийняття Акту Палати Лордів 1999 року. ІХ лорд Арран займав посаду капітана йоменської гвардії в 1994—1995 роках.

Титул баронета Ньютауна у графстві Мейо був створений у баронетстві Ірландії в 1662 році для майора Артура Ґора (близько 1640—1697), що представляв графство Мейо в Палаті громад парламенту Ірландії в 1661—1666 роках. Він був другим сином сера Пола Ґора — І баронета Магерабегга (1567—1629). Його спадкоємцем став його онук — сер Артур Ґор — ІІ баронет (близько 1685—1742). Він був депутатом палати громад парламенту Ірландії від Баллінакіллу (1703—1713), Донеголу (1713—1715) та графства Мейо (1715—1742). Після його смерті титул перейшов до його старшого сина — сера Артура Ґора — ІІІ баронета (1703—1773), що пізніше отримав титул пера.

Були відомі низка інших людей з родини Ґор: Джон Ґор — І барон Анналі (1718—1784), Генрі Ґор — І барон Анналі (1728—1793), сини Джорджа Ґора (1675—1753) — другого сина сера Артура Ґора — І баронета. Третій син Артура Ґора — Вільям Ґор був засновником роду баронів Гарлек. Сер Джон Ґор — брат сера Пола Ґора — І баронета Магхерабегга, був лорд-мером Лондона в 1624 році і був засновником роду графів Темпл Стоу. Сер Бут Ґор — І баронет Артарман був нащадком сера Френсіса Ґора — четвертого сина сера Пола Ґора — І баронета Магерабегга.

Графи Арран

[ред. | ред. код]

І утворення (Шотландія), 1467)

[ред. | ред. код]

ІІ утворення (Шотландія, 1503)

[ред. | ред. код]

ІІІ утворення (Ірландія, 1662)

[ред. | ред. код]

IV утворення (Ірландія, 1693)

[ред. | ред. код]

V утворення (Ірландія, 1762)

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]