Григорович Олена Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Григорович Олена Миколаївна
Народилася 1895
Полтавський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Померла 1980
Країна  СРСР
Alma mater Полтавський національний педагогічний університет імені Володимира Короленка
Заклад Колонія імені Максима Горького і Миргородський художньо-промисловий коледж імені М. В. Гоголя

Григоро́вич Оле́на Микола́ївна (1895—1980) — соратниця А. С. Макаренка, вчитель російської мови і літератури Харківської трудової колонії імені М. Горького. Сестра педагога колонії імені М. Горького В. М. Татаринової.

Біографія

[ред. | ред. код]

Походила з великої й освіченої сім'ї священика сіл Ваці та Микільське Полтавської губернії Миколи Олексійовича Григоровича, всі п'ять доньок якого обрали педагогічний фах і ціле життя присвятили учительській діяльності. По закінченню міського початкового училища (1912) отримала атестат з правом викладати в початковій школі та обійняла посаду завідувачки першого початкового училища в селі Микільське Полтавського повіту.

Педагогічну кваліфікацію регулярно підвищувала на щорічних літніх губернських педагогічних курсах, де слухала лекції відомих учених із Санкт-Петербурга, Москви, Києва з психології, історії, природознавства та інших наук, передплачувала багато наукової та методичної літератури, разом із колегами здійснювала екскурсійні поїздки до Криму, Кавказу, Києва, Москви.

У перші пореволюційні роки, після створення у с. Микільському на базі двох початкових училищ школи-семирічки, деякий час працювала разом із майбутнім учителем колонії імені М. Горького та майбутнім зятем Т. Д. Татариновим. Отримала невеликий досвід роботи з безпритульними в дитячому будинку села Ваці Полтавського повіту.

В 1926 році, після переведення Полтавської трудової колонії імені М. Горького до Куряжу, отримала особисто від А. С. Макаренка пропозицію перейти до колонії. В подальшому закінчила в Харкові однорічні курси Вищої ради народного господарства з підготовки викладачів робітничих факультетів і деякий час викладала фізику на робітфаку при Миргородському керамічному інституті.

Вищу педагогічну освіту здобула в Полтавському педагогічному інституті (1936), після чого працювала учителем у школах Полтави.

У повоєнний час за критичні вислови щодо введення плати за навчання у старших класах середньої школи репресована, перебувала в ув'язненні.

Залишила рукописні спогади, що зберігаються в фондах музею історії Полтавського педуніверситету.

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]