Глібов Григорій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Григорій Глібов
Григорій Глібов
Портрет Григорія Глібова
 
Народження: 9 січня 1865
Смерть: 31 травня 1930
Берлін, Німеччина
Поховання: Православний цвинтар Тегель
Країна: Російська імперія
Освіта: Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Шлюб: Ольга Яківна Тарновська
Нагороди: Орден Святого Станіслава 2-й ст.
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святого Володимира 3 ступеня

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Григорій Миколайович Глібов (1865 - 1930) — громадський діяч і політик, член III Державної думи від Чернігівської губернії.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 9 січня 1865 року. Походив із родини дворян Глібових. Землевласник Чернігівського повіту (мав 742 десятини).

Здобув освіту у Катковському ліцеї в Москві (1874)[1], а згодом вступив на юридичний факультет Київського університету, причому був удостоєний золотої медалі за твір з російського державного права. Також слухав лекції на фізико-математичному факультеті Санкт-Петербурзького університету.

Після закінчення університету оселився у своєму маєтку в Чернігівському повіті, присвятивши себе громадській діяльності. Обирався гласним Чернігівського повітового і губернського земства, повітовим предводителем дворянства (1890 - 1917). Був неодмінним членом у селянських справах присутності з вибору губернського земства, був виборцем до Державної ради від чернігівського дворянства. Дослужився до чину дійсного статського радника (1905), з 1906 року перебував у придворному званні камергера.

У 1907 році був обраний членом Державної думи від з'їзду землевласників Чернігівської губернії. Входив до фракції октябристів, з 4-ї сесії - до російської національної фракції. Був членом комісій: із переселенських справ, із Наказів та розпорядчої. 19 квітня 1911 року відмовився від звання члена Державної думи через справу про крадіжку приладу на авіаційній виставці в Санкт-Петербурзі. Оглядаючи виставку, він захопив із собою («у нападі душевного розладу») один із виставлених приладів[2]. Поспішно виїхав за кордон[3]. Потім був зарахованим до Відомства установ імператриці Марії. Повернувся на батьківщину через рік, жив у Києві, у 1913 p. придбав садибу Трубецьких на Липках. Також збудував замок у Чернігові, відомий як «Садиба Глібова» у неоготичному стилі.

З 1918 року перебував на еміграції в Німеччині. Помер 31 травня 1930 року в Берліні. Похований на кладовищі Тегель.

Родина[ред. | ред. код]

Глібови на палацовому балу

Був одружений (з 25 квітня 1886 року) з Ольгою Яківною Тарновською (1864- 1941)[4], дочкою поручника Якова Васильовича Тарновського (нар. 1825) від шлюбу з Людмилою Антонівною Коллишко (1837-1897). Їхнє вінчання відбулося в церкві Університету Св. Володимира. Померла в еміграції в Берліні і похована поряд із чоловіком на православному кладовищі Тегель.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]